Максимальна тривалість лікарняного листка непрацездатності, надсилаємо наступне роз’яснення (за матеріалами Пенсійного фонду України):

Умови за яких працівник має право на оплату лікарняного визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон № 1105). А порядок направлення хворих на МСЕК «Положення про медико-соціальну експертизу» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1317 (далі – Положення № 1317).

У свою чергу механізм видачі/формування електронних лікарняних вказаний у «Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності» який затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 червня 2021 року № 1234 (далі – Порядок № 1234) та «Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я» затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066.

При цьому не слід забувати що умови оформлення паперових листків непрацездатності визначають Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року, № 455 (Інструкція № 455) та Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 листопада 2004 року, № 532/274/1 Зб-ос/1406 (Інструкція № 532).

Не залежно від того паперовим чи електронним лікарняним оформлена тимчасова непрацездатність працівника ключовим є те до якої дати лікарняним можна оплачувати. Адже якщо оплатити лікарняний і після того як працівнику встановили групу, то підприємство обов’язково оштрафують за нецільове використання страхових коштів (ч. 6 ст. 8 Закону № 1105).

Безпосередньо частина 2 статті 15 Закону № 1105 передбачає, що перші 5 днів допомоги по тимчасовій непрацездатності оплачує роботодавець, починаючи з шостого дня її надає ПФУ. Така допомога має бути надана за весь період до відновлення працездатності, тобто до закриття лікарняного у зв’язку з тим, що працівник одужав або до моменту коли МСЕК встановила хворому групу інвалідності або за наявності групи інвалідності встановила іншу групу чи підтвердила раніше встановлену групу інвалідності. При цьому потрібно врахувати, що лікарняний оплачується до вказаного моменту навіть в ситуаціях коли працівника що був на лікарняному звільнили з роботи поки він був на лікарняному.

Разом з цим слід врахувати, що МСЕК встановлює групу інвалідності працівнику тільки за умови стійкої втрати працездатності, тобто якщо працівник може одужати інвалідність йому не встановлюють і лікарняні продовжують видавати. Відповідно якщо МСЕК не визнала працівника інвалідом, а продовжила йому лікарняний його і далі потрібно оплачувати на загальних умовах. Сам факт проведення МСЕК не означає що лікарняний більше не можна оплачувати, адже якщо у працівника немає стійкої втрати працездатності, лікарняний йому продовжать до моменту одужання або до моменту проведення нового МСЕК.

Не менш важливо враховувати, що згідно частини 2 статті 16 Закону № 1105 працівники, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, зокрема не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на оплату лікарняного з дня на який був призначений такий огляд і який був ними пропущений без поважних причин.

Таким чином заклад освіти який оплачує хворому лікарняний має слідкувати за тривалістю лікарняного та чітко розуміти у які строки хворого мають направити на МСЕК. І якщо працівник якого направили на МСЕК не прибув на огляд, припинити виплату лікарняного з дня коли такий огляд мав бути проведеним.

Наразі у зв’язку  з новою редакція Закону № 1105  з 2023 року рішення про призначення виплати по лікарняному та про відмову у його оплаті приймає роботодавець або уповноважені ним особи (ч. 3 ст. 22 Закону № 1105). Тож пильнувати за строками має керівник, бухгалтер або особа на яку керівник закладу освіти поклав такі функції.

До моменту запровадження електронних лікарняних строки направлення хворого на МСЕК визначала, зокрема Інструкція № 532, а саме у пункті 4 цієї інструкції вказано, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікарні в якій хворий перебуває на обліку. Таке направлення відбувається при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом:

4 місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності;

5 місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців.

при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

При цьому у разі визнання хворого інвалідом лікарняний закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, а дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у паперовому лікарняному (п.п. 4.3. Інструкції № 532).

Таким чином пропустити дату з якої працівнику було встановлено інвалідність було досить складно. Однак наразі заклад освіти оплачує не паперовий, а е - лікарняний і порядок його видачі/формування регламентують інші нормативні акти які вищезгадані строки не визначають.

Натомість такі строки визначає Положення № 1317. Зокрема пункт 4 визначає, що на МСЕК направляють осіб, зокрема у разі:

безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через 4 місяці з дня коли вона настала;

у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом 5 місяців з перервою за останніх 12 місяців;

при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Відповідно після того як був запроваджений е-лікарняний, строки направлення хворого на МСЕК не змінились.

 

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки