1. Щодо проведення медичних оглядів працівників

 

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246.

Згідно з Порядком, роботодавець або його представник повинні надати до управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду в поточному році.

До заяви додатково додаються:  штатний розклад або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій;

дані лабораторних досліджень умов праці по всім професіям з визначенням усіх шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

Після розгляду наданих документів спеціалістом відділу з питань гігієни праці  територіального управління Держпраці за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи складається Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам  у поточному році.

На підставі Акту роботодавець упродовж місяця складає відповідну кількість  примірники поіменних списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам в поточному році та погоджує їх з фахівцем відділу з питань гігієни праці територіального органу Держпраці.

Один примірник Списку залишається на підприємстві, другий – надається закладу охорони здоров’я для проведення медичного огляду працівників, третій – надається до відділу з питань гігієни праці управління Держпраці.

Далі роботодавець укладає договір про проведення медогляду лише з тим закладом охорони здоров’я, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію з проведення медичних оглядів, а лікарі пройшли підготовку з професійної патології.

Заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним управлінням Держпраці.

Роботодавець має забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження.

За результатами періодичних медичних оглядів (упродовж місяця після їх закінчення) Комісія закладу охорони здоров’я складає Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників  у відповідній кількості примірників: один примірник залишається у закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, територіальному органу Держпраці.

Фахівці відділу з питань гігієни праці територіального управління Держпраці під час підписання Заключного акта надають рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики професійних захворювань, які обов’язкові для виконання.

При підписанні Заключного акту роботодавець надає інформацію про виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік та інформацію щодо осіб, які не пройшли медичний огляд та причин, з яких вони не пройшли медичний огляд.

Держпраці

_________________________________________________________

 

2. Уряд прийняв постанову, яка визначає механізм надання даних послуг, а також взаємодію Пенсійного фонду України та територіальної громади, в якій перебувають потерпілі на виробництві.

 

28 квітня 2023 року КМУ прийняв Постанову 28 квітня 2023 р. № 438 щодо забезпечення права потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на соціальні послуги з догляду і медичні послуги в межах Програми медичних гарантій.

Дана постанова визначає механізм надання даних послуг, а також взаємодію Пенсійного фонду України та територіальної громади, в якій перебувають потерпілі на виробництві.

Якщо до 1 січня 2023 року потерпілі на виробництві могли отримати соціальні послуги і спеціальний медичний догляд, в грошовому еквіваленті, то тепер зазначені послуги мають надаватися саме як послуги, сплачувати які буде держава.

Прийнята постанова Кабінету Міністрів України визначає, що:

1) потерпілим на виробництві, відповідно до індивідуальних потреб, надаються соціальні послуги «догляду вдома»  (повністю покриває послугу стороннього догляду та послугу побутового обслуговування, які раніше оплачувались Фондом соціального страхування) та медичні послуги, зокрема послуга  мобільної паліативної допомоги (покриває спеціальний медичний догляд);

2) за потреби, потерпілим на виробництві можуть надаватися не тільки ці, а й будь-які інші необхідні медичні послуги;

3) соціальні послуги можуть надаватися такими надавачами:

– юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, які є надавачами соціальних послуг та яких внесено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

– фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі;

– членом сім’ї потерпілого або іншою особою, якщо потерпілий є особою з інвалідністю I групи або особою, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду.

– передбачено можливість для потерпілого і його родини обрати на власний розсуд:  доглядати рідного самим (з відповідною оплатою послуги), чи держава оплатить роботу професійного надавача послуги. Тоді члени родини зможуть продовжити свою економічну активність.

Постанова також передбачає компенсації потерпілим, які є особами з інвалідністю I групи або особами, які не здатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду вартості доглядів, що фактично надавались їхніми членами сім'ї, або іншими особами у січні - квітні цього року в розмірі половини мінімальної заробітної плати за кожен місяць.

Щоб отримати соцпослуги, потерпілим не потрібно нікуди звертатися. Усі потерпілі перебувають на обліку в Пенсійному фонді України. Інформація про них надійде до органу місцевого самоврядування за місцем перебування потерпілого. У свою чергу місцева громада направить до потерпілого соціального працівника, який допоможе укласти договір з надавачем послуг, налагодити взаємодію із закладами охорони здоров'я, роз'яснить та допоможе у розв'язанні інших організаційних питань щодо догляду потерпілому.

Пенсійний Фонд України

__________________________________________________________

 

3. Призовники проходитимуть медкомісію по-новому

 

В умовах воєнного стану всі чоловіки призовного віку можуть бути мобілізовані. Отримавши повістку, призовник повинен з'явитися в територіальний центр комплектування, звідки його відправлять проходити медкомісію.

Повторний медогляд військових запасу, які були визнані придатними в мирний час, проводиться раз на 5 років. Якщо чоловік тимчасово непридатний до служби, то повторний огляд може бути призначений через 2-6 місяців.

Під час медкомісії призовника оглядають такі лікарі:

хірург;

терапевт;

невропатолог;

психіатр;

офтальмолог;

оториноларинголог;

стоматолог;

дерматолог.

За повідомленнями Міноборони України

_________________________________________________________

 

4. Які працівники можуть отримати відстрочку від мобілізації для догляду за родичами?

 

З’ясовуючи наявність чи відсутність підстави для відстрочки у випадку, якщо особа доглядає за родичом потрібно мати на увазі, що ключовим для отримання відстрочки є висновок лікаря, що такий родич дійсно потребує постійного догляду. Сам по собі похилий вік родича чи проблеми зі станом здоров’я не міститься серед переліку підстав для відстрочки, який визначається пунктами статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Якщо за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я родич потребує постійного догляду і є відповідний документ про це, то неважливо чи родич є похилого віку, чи ні, догляд за ним надає право на відстрочку. Відповідно, здійснювати догляд можна.

Але варто пам’ятати, що постійний догляд є соціальною послугою, яку потрібно буде додатково оформити, щоб довести перед ТЦК та СП, що ви дійсно здійснюєте постійний догляд за родичом.

Чи може співробітник оформити догляд для отримання відстрочки від служби, якщо є батьки поважного віку, які не мають інвалідності?

Співробітник може оформити догляд та отримати відстрочку навіть якщо здійснює постійний догляд за родичами, які не мають інвалідності, що чітко прописано у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте, важливою умовою є висновок ЛКК або МСЕК про те, що батьки потребують постійного догляду.

У такому випадку головне, щоб не було інших осіб, які гіпотетично могли би доглядати за родичом. Наприклад, за місцем реєстрації проживає лише працівник та родич, за яким він доглядає. Видається логічним, що немає інших осіб, які могли б його доглядати.

Опіка та догляд — у чому різниця?

Опіка та догляд поняття не тотожні. Опіка над повнолітньою особою, що дає право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлюється виключно за рішенням суду. Підставою для встановлення опіки є визнання особи недієздатною. Для цього у повнолітньої особи повинні бути стійкі психічні розлади, які заважають їй усвідомлювати свої дії та керувати ними. В ході судового розгляду обов’язково призначається судово-психіатрична експертиза. Опіка встановлюється строком на 2 роки та дає право на відстрочку.

Водночас, догляд здійснюється не на підставі рішення суду, відповідно, судових експертиз не потребує. Підставою для призначення постійного догляду за особою є висновок МСЕК або ЛКК, у якому чітко зазначено, що особа в силу стану здоров’я потребує постійного догляду.

Чи може працівник призовного віку виїхати за кордон, якщо доглядає/опікується родичом з інвалідністю?

Працівник матиме право перетину кордону в такому випадку лише у супроводі з родичом, у якого встановлена інвалідність. Це чітко передбачено п. 2-1, 2-2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57. Важливо пам’ятати, що як перетинати кордон при виїзді, так і при поверненні працівник повинен у супроводі із родичом.

На який термін надається відстрочка працівнику? Вона надається одноразово?

Законодавством не передбачено строку для надання відстрочки. Зазвичай відстрочка видається на строк, який не перевищує 6 місяців. Водночас працівники ТЦК та СП в такому випадку керуються своїми внутрішніми вказівками. Якщо після того, як термін відстрочки закінчився, а обставини, які дали право на відстрочку, продовжують існувати, особа може повторно звернутися із заявою про надання відстрочки. Тобто, відстрочка не є одноразовою і може надаватись необмежену кількість разів.

Судово-юридична газета

_________________________________________________________

 

5. Щодо потенційного конфлікту інтересів у ректора при обійманні іншої посади

 

Так у НАЗК роз’яснили дилему, яку намагаються вирішити деякі ректори українських вишів.

У відомстві зазначають, що реальний конфлікт інтересів у ректора не виникатиме, якщо під час розв'язання питання стосовно себе, в тому числі визначення рівня оплати праці, його повноваження не мають дискреційного характеру, тобто є лише один можливий варіант встановлення розміру доплати за викладацьку діяльність.

У зв’язку із цим в НАЗК навели приклад, коли ректор університету одночасно обіймав посаду професора кафедри цього ж університету чи іншу посаду в університеті.

Безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор), який організовує діяльність закладу вищої освіти, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу доручення, призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає функціональні обов’язки працівників, забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін; здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників.

Таким чином, у разі зайняття ректором університету посади професора кафедри в університеті за суміщенням у нього виникатиме потенційний конфлікт інтересів, оскільки у сфері його службових повноважень буде наявний приватний інтерес, який може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій.

Очільник університету може здійснювати викладацьку діяльність у цьому ж закладі, не обіймаючи іншу штатну посаду на умовах окремого трудового договору.

За матеріалами НАЗК

_______________________________________________________

 

6. За основним місцем роботи я працюю на посаді доцента у вищому навчальному закладі IV рівня акредитації, маючи при цьому науковий ступінь кандидата філологічних наук.

Крім того, за сумісництвом укладено додатково трудовий договір про роботу на 0,5 штатної одиниці посади провідного спеціаліста редакційно-видавничого відділу вищого навчального закладу післядипломної педагогічної освіти.

Чи повинні виплачувати доплату за науковий ступінь кандидата філологічних наук на роботі за сумісництвом?

 

Абзацом «г» підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» передбачено встановлення працівникам, які мають науковий ступінь кандидата наук, доплату у розмірі до 15 відсотків посадового окладу.

Зазначена доплата встановлюється, якщо діяльність працівників за профілем збігається з наявним науковим ступенем.

Право установлювати відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді надано керівнику навчального закладу.

Така процедура має здійснюватися за погодженням з виборним профспілковим органом (профспілковим комітетом), до повноважень якого відповідно до ст. 247 Кодексу законів про працю України належить вирішення разом з власником або уповноваженим ним органом питань оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

Конкретний відсоток для визначення розміру доплати за науковий ступінь в межах затвердженого наказом Міносвіти № 557 установлюється керівником за погодженням з профкомом.

Сума доплати визначається за установленим відсотком від посадового окладу працівника за посадою, яку він посідає.

Відповідно до спільного роз’яснення Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 14.02.2006 р. № 1/9-102 та № 02-5/68 доплати, передбачені підпунктами 2 «б», 2 «в», 2 «г» та 3 «в», 3 «г» пункту 4 наказу Міносвіти № 557 встановлюються залежно від тижневого (річного) навантаження чи обсягу виконуваної роботи.

Згідно із статтями 19 Закону України «Про оплату праці» та 1021 Кодексу законів про працю України працівникам, які працюють за сумісництвом, виплачується заробітна плата за фактично виконану роботу.

Будь-яких інших обмежень чи особливостей при оплаті праці працівників за наявність у них наукових ступенів при виконанні роботи за сумісництвом чинним законодавством не встановлено.

Тому у випадках, коли працівник, посідаючи на роботі за сумісництвом 0,5 штатної одиниці посади провідного спеціаліста редакційно-видавничого відділу вищого навчального закладу, зокрема виконує роботи з редагування, літературного опрацювання текстів тощо, то така робота може визнаватися відповідною профілю наукового ступеня у галузі філології. На роботі за сумісництвом такому працівникові має бути встановлено доплату за наявність наукового ступеня пропорційно обсягу роботи, тобто в розмірі до 15 відсотків від посадового окладу провідного спеціаліста, з урахування обсягу роботи на 0,5 одиниці штатної посади.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

__________________________________________________________

 

7. Щодо педагогічного стажу лаборанта коледжу

 

Відповідно до п. 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічним працівникам зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963. До цього Переліку зокрема включено посади викладачів усіх спеціальностей.

Оплата праці працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, до яких належать також коледжі, провадиться на підставі положень Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102.

Згідно із п. 91 цієї Інструкції працівникам закладів освіти дозволяється вести викладацьку роботу у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин на день (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони за основною роботою отримують повний посадовий оклад (ставку). Передостаннім абзацом цього пункту передбачено, що названим працівникам за норму годин, визначену у ньому, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому для  викладачів за тарифікацією.

Згідно із приміткою 1 до додатка № 1 до Інструкції № 102 в списку вказуються всі працівники навчального закладу, ставки заробітної плати і посадові оклади яких залежать від освіти, категорії та тарифного розряду, в тому числі лаборанти, які ведуть викладацьку роботу. Форма Тарифікаційного списку  викладачів та інших педагогічних працівників вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації затверджена додатком № 2 до Інструкції.

Тож, якщо лаборант здійснює впродовж навчального року викладацьку роботу, то його прізвище включається до Тарифікаційного списку викладачів коледжу із зазначенням предмета чи дисципліни за викладацькою посадою, річний обсяг навчального навантаження, інших складових заробітної плати з визначенням середньомісячного заробітку, який відповідно до п. 78 цієї Інструкції виплачується протягом навчального року, включаючи час роботи в період канікул, що не збігається з відпусткою.

Згідно з пунктом  88 Інструкції під час канікул оплата педагогічних та інших працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які виконують педагогічну роботу, здійснюється в порядку, встановленому в п. 71 Інструкції. За п. 71 Інструкції за час роботи в період канікул оплата праці осіб з числа адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

Пунктом 25 Типових правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затверджених наказом Міносвіти України від 20.12.1993 р.№ 455 «Про Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів», передбачено, що під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.

Тому час викладацької роботи (тобто роботи за посадою викладача), що виконується лаборантом, як і іншими працівниками в одному і тому ж коледжі, зараховується до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років  так само, як ця робота зараховується викладачам, тобто незалежно від її обсягу.

 Норма щодо зарахування до педагогічного стажу лише окремих місяців навчального року, впродовж яких здійснюється викладацька  робота, стосується працівників, які залучаються до викладацької роботи на умовах погодинної оплати праці з інших підприємств, установ, організацій. 

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

_______________________________________________________

 

8. Чи може застосовуватися спрощений режим регулювання для працівників бюджетних установ?

 

Спрощений режим регулювання трудових відносин застосовується до трудових відносин, що виникають:

між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;

або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до статті 49-5 Кодексу законів про працю України положення глави ІІІ-Б Кодексу законів про працю України «Спрощений режим регулювання трудових відносин» не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права (до них віднесені державні та комунальні заклади освіти).

Дежпраці

________________________________________________________

 

9. Змінено строки зберігання первинних документів

 

25 квітня 2023 р. Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 р. № 2970-IX.

Законом оновлено п. 44.3 ПКУ. Платники податків зобов'язані будуть зберігати документи та інформацію, визначені п. 44.1 ПКУ, а також документи, пов'язані із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, упродовж визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів — для документів та інформації, необхідних для податкового контролю відповідно до статей 39 і 39² ПКУ;

1825 днів — для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1, пп. 133.2. та п.133.4 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з пп. 44.3.1 ПКУ;

1095 днів — для інших документів, на які не поширюються вимоги пп. 44.3.1 та 44.3.2 ПКУ;

1095 днів — для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 та 392 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів, передбачені п. 44.3 ПКУ, застосовуються до документів, які розроблено:

до дня набрання чинності цим Законом, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності цим Законом;

починаючи з дня набрання чинності цим Законом;

особою, стосовно якої на день набрання чинності цим Законом розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);

особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після набрання чинності цим Законом.

Держпраці

__________________________________________________________

 

10. Запис про роботу за сумісництвом у трудову книжку

 

Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника роботодавцем

Запис відомостей про роботу за сумісництвом у трудовій книжці робиться окремим рядком.

Підставою для внесення запису про роботу за сумісництвом є засвідчені у встановленому порядку копії наказів про прийняття на роботу та звільнення (або витяги зі зведених наказів з особового складу). Підпис особи, яка засвідчила копію (витяг), обов'язково має бути скріплено печаткою підприємства.

Визначаючи форму запису, варто керуватися насамперед принципом збереження хронології та змістовності записів. Запис про роботу за сумісництвом слід вносити після звільнення працівника з роботи за сумісництвом, зазначаючи період роботи за сумісництвом, місце роботи, назву посади (роботи).

У графі 2 трудової книжки працівника слід зазначити дату внесення запису.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

__________________________________________________________

11. Як правильно оформити прийняття працівника на роботу з випробувальним терміном

 

Статтею 26 КЗпП визначено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Встановлення під час прийняття на роботу працівникові випробувального строку не означає, що працівника прийнято на тимчасову роботу. Установлений працівникові випробувальний термін означає, що він прийнятий на постійну роботу але з певною умовою. Протягом випробування визначається відповідність професійних знань, вмінь і навичок працівника дорученій йому роботі, перевіряються його дії саме в процесі роботи.

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі  про прийняття на роботу, з яким працівник має бути ознайомлений під підпис (якщо умова про випробування була вказана у наказі але не доведена до відому працівника під підпис, трудовий договір вважається таким що укладений на загальних підставах без випробування).

Встановлення роботодавцем випробування без згоди на це працівника, не дозволяється.

Якщо працівник не погоджується на встановлення випробування, це може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу.

Запис у трудовій книжці про випробувальний термін не робиться, запис про прийняття на роботу формулюється за загальними правилами.

Якщо протягом випробування буде встановлено невідповідність працівника посаді, на яку його прийнято, роботодавець видає наказ про звільнення до закінчення випробувального строку, письмово попередивши його про це за три дні. Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

У наказі про звільнення за результатами випробування та в трудовій книжці працівника має бути зазначено, що працівник звільняється як такий, що не відповідає обійманій посаді, на яку його прийнято або виконуваній роботі впродовж строку випробування (п.11 ч.1 ст. 40 КЗпП).

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

__________________________________________________________

 

12. Чи зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку, час, коли за працівником призваним на військову службу під час мобілізації зберігалися місце роботи (посада)?

 

Ні, з 19.07.2022 за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада.

 

Середній заробіток за такими працівниками не зберігається і вказаний період до стажу, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується. Це стосується і педагогічних та науково-педагогічних працівників, які призвані на строкову військову службу або прийняті на військову службу за контрактом.

Натомість середній заробіток зберігається педагогам, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації або військову службу за призовом із числа резервістів у особливий період і вказаний період зараховується їм до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

 

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

__________________________________________________________

 

13. Чи можна поділити відпустку без збереження заробітної плати?

 

Чинним законодавством не передбачено поділу на частини відпусток без збереження заробітної плати (лист Мінсоцполітики від 03.02.2012 р. № 31/13/133-12).

Проте Закон України "Про відпустки" не передбачає, що відпустку без збереження заробітної плати слід використати одразу повної тривалості.

Якщо при написанні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник вказує кількість календарних днів, які менше ніж максимальна кількість, передбачена ст. 25 або ст. 26 Закону, то у працівника виникає право на протязі календарного року на отримання при необхідності відпустки без збереження заробітної плати на невикористану ним кількість передбачених законодавством календарних днів.

У будь-якому разі роботодавець не має права надавати зазначені вище відпустки сукупно на термін більше календарних днів, ніж передбачено законодавством.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

_________________________________________________________

 

14. Чи виплачують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю під час навчання на курсах підвищення кваліфікації

 

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі — Закон № 1105) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Частиною першою статті 15 Закону № 1105 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Листок непрацездатності як підстава для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності

Водночас частиною першою статті 23 Закону № 1105 передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Слід зазначити, що, згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01 червня 2021 року № 1066, тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку — це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи.

Статтею 122 Кодексу законів про працю України визначено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи на період навчання

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 695 “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва” установлено для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва (далі — навчання), мінімальні державні гарантії, зокрема, збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи.

З урахуванням наведеного, а також того, що на період проходження курсів підвищення кваліфікації працівника увільняють від роботи на період навчання, працівнику за дні хвороби, які збіглися з періодом навчання на курсах підвищення кваліфікації, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки за період навчання передбачено збереження середньої заробітної плати.

Лист ПФУ від 25.04.2023 р. № 2800-030401-8/22536З

__________________________________________________________

 

15. За звернення до працівників у грубій формі — штраф або громадські роботи

 

Держпраці нагадує, що в разі звернення роботодавця до працівників у грубій формі проти нього можуть висунути звинувачення.

Санкції передбачають адміністративну відповідальність (ст. 173-5 КУпАП):

накладення штрафу на громадян – від 50 до 100 нмдг або громадські роботи на строк від 20 до 30 год.;

накладення штрафу на ФОП і посадових осіб – від 100 до 200 нмдг або громадські роботи на строк від 30 до 40 год.