Бюлетень роз’яснень поточного законодавства України за період з 29 травня по 2 червня 2023 року.

пʼятниця, 2 червня 2023 р.
Загальні

Для використання в практичній роботі пропонуємо Вашій увазі бюлетень роз’яснень поточного законодавства України за період з 29 травня по 2 червня 2023 року.

1.На Львівщині оштрафували маму школяра, який цькував онкохвору однокласницю.

Хлопець неодноразово займався булінгом стосовно дівчинки, йдеться у справі в Єдиному реєстрі судових рішень.

"Систематично, неодноразово вчиняв цькування своєї однокласниці, а саме через перенесену онкохворобу, ображав, обзивав та принижував, що спричинило шкоду її психологічному здоров`ю", – йдеться у матеріалах справи. Також зазначається, що постраждати могло і фізичне здоров’я дитини.

Батьки онкохворої дівчинки звернулись через булінг до правоохоронних органів, які в результаті склали протокол на матір школяра. оскільки хлопець є неповнолітнім Жінка в судді визнала провину. При цьому попросила суворо не карати.

Суддя визнав жінку винною у тому, що її неповнолітній син займався булінгом (ст.173-4 ч.3 КУпАП). Її оштрафували на 850 гривень. Також жінка має сплатити 536 гривень судового збору.

Єдиний реєстр судових рішень

2. Які гарантії має працівник у разі звільнення за станом здоров’я?

У випадку надання працівником документа, що підтверджує неможливість продовження ним роботи у зв’язку зі станом здоров’я, роботодавець зобов’язаний перевести працівника на іншу роботу тимчасово або у разі відсутності вакансій – скласти про це акт.

Державна служба України з питань праці зазначає, що п. 2 ст. 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи.

Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком затверджений постановою КМУ від 27.12.2022 №1449. Звільнення працівника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У разі надання працівником документа, що підтверджує неможливість продовження ним роботи у зв’язку зі станом здоров’я, роботодавець зобов’язаний вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку за наявності відповідних вакансій або у разі відсутності відповідних вакансій – скласти про це акт.

Розірвання трудового договору з працівником може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Також при звільненні такому працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Держпраці

3. Приймаємо на роботу призовників, військовозобов’язаних, резервістів

Порядок прийняття на роботу, документи, що їх має подати кандидат на працевлаштування, визначені в Кодексі законів про працю України (КЗпП). Проте коли приймаєте на роботу призовників, військовозобов’язаних, резервістів, зважайте на вимоги законодавства у сфері військового обліку.

Що перевірити під час працевлаштування

Стаття 24 КЗпП зобов’язує кандидатів на працевлаштування подати, з-поміж іншого, відповідний військово-обліковий документ. Додаткові вимоги встановлює Порядок № 1487. Так, роботодавець повинен перевірити в особи, яка працевлаштовується, наявність:

військово-облікового документа;

позначки в ньому про взяття на військовий облік.

Підстава — абзац другий пункту 34 Порядку № 1487.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти мають перебувати на військовому обліку за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що наведені в Додатку 2 до Порядку № 1487).

Які військово-облікові документи повинен надати кандидат на працевлаштування

чоловіки

Чоловіки мають надати:

Призовники

Посвідчення про приписку до призовної дільниці

Військовозобов’язані

Військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного

Резервісти

Військовий квиток

Роботодавець може не вимагати військово-облікових документів лише у чоловіків, старших за 60 років. Такі чоловіки не військовозобов’язані, оскільки досягли граничного віку перебування в запасі. Виняток — вищий офіцерський склад, який перебуває в запасі до 65 років. Імовірність, що така особа прийде працевлаштовуватися, вкрай низька, адже такі звання присвоюють тим, хто віддав військовій службі все життя. Тож орієнтуйтеся на вік 60 років.

Чи повинні перебувати на військовому обліку громадяни, яких вилучили з обліку до досягнення 60 років

Так. Виняток — особи, яких вилучили з військового обліку через непридатність до військової служби за станом здоров’я.

Граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі визначений у статті 28 Закону про військову службу. Майже для всіх категорій військовозобов’язаних граничний вік становить 60 років. Виняток — вищий офіцерський склад. Для них граничний вік перебування в запасі — 65 років. Такі правила визначення граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі діють із 13 серпня 2014 року — дня, коли набрав чинності Закон № 1604.

Громадяни України, яких раніше вилучили з військового обліку у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, придатні наразі за станом здоров’я до проходження військової служби і не досягли 60 років, підлягають військовому обліку.

Підтвердження знаходимо і в судовій практиці.

Поновитися на військовому обліку — не право, а обов’язок громадян України.

У запас зараховують громадян України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Закон № 1604 збільшив граничний вік перебування в запасі другого розряду до 60 років. Однак положення Закону про військову службу про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та військовому резерві, змін не зазнало. Отже, після 13 серпня 2014 року — коли набрали чинності зміни до Закону про військову службу, — громадяни України, яких вилучили з військового обліку за віком, знову підпадають під дію Закону про військову службу як особи, які не досягли граничного віку перебування в запасі військовозобов’язаних другого розряду. Інакше кажучи — вони мають знову стати на військовий облік.

Застосовувати положення частини першої статті 58 Конституції України — помилка. У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд дійшов висновку, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту, коли такий акт набрав чинності, і припиняється із втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовують той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони відбулися або настали.

Мета змін до Закону про військову службу — розширити коло осіб, щодо яких діє військовий обов’язок і які мають досвід проходження військової служби та яких можна використати для доукомплектування ЗСУ, тобто збільшити мобілізаційний ресурс держави. Закон про військову службу з моменту опублікування / набрання чинності діє на всій території України і поширюється на всіх осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі.

Позиція судів — одностайна(Постанова ВС від 19.09.2018 у справі № 814/4386/15; ухвали ВАС від 10.04.2017 у справі № 814/2565/16, колегії суддів Харківського апеляційного адмінсуду від 21.11.2017 у справі № 820/3113/17).

Чи приймати на роботу чоловіка, в якого замість військово-облікового документа обліково-послужна картка

Ні, обліково-послужна картка (далі — Картка) — не військово-обліковий документ.

Картка — це форма для обліку особового складу у військових частинах. Форму Картки внормовує Додаток 10 до Інструкції № 280.

Якщо кандидат на працевлаштування надає Картку і стверджує, що військового квитка не мав, — направте його до відповідного районного/міського Територіального центру комплектування (ТЦК). Він отримає військово-обліковий документ, після чого зможете прийняти чоловіка на роботу.

Жінки

Жінки, які перебували на військовому обліку до 5 січня 2023 року, надають роботодавцеві тимчасове посвідчення або військовий квиток.

Щодо інших жінок зважайте на таке. 26 жовтня 2022 року набрав чинності Закон № 2664. Із цієї дати жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність у закладах професійної або професійно-технічної, фахової передвищої або вищої освіти, стають на військовий облік обов’язково.

Умови:

жінка не досягла 60 років — граничного віку перебування в запасі (п. 4 ст. 28 Закону про військову службу);

військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала жінку придатною до військової служби за станом здоров’я. Про придатність свідчитиме постанова ВЛК з висновками «придатна до військової служби» або «непридатна до військової служби в мирний час, обмежено придатна у воєнний час».

Питання про те, в який спосіб поставити на облік цю категорію працівниць, залишалося відкритим, аж поки не набрав чинності Порядок № 1487. Наразі в Порядку № 1487 визначили, що жінок із медичною та фармацевтичною освітою, які станом на 5 січня 2023 року не перебували на військовому обліку, можна приймати як не військовозобов’язаних до кінця 2026 року.

Додато

Зразок Повідомлення до ТЦК про працівниць, які мають медичну освіту

Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (далі — підприємство) зобов’язані повідомити до відповідних районних/міських ТЦК про жінок із медичною та фармацевтичною освітою, які працюють на підприємстві (п. 51 Порядку № 1487). Форма повідомлення не унормована, тож складіть його у довільній формі (див. Додаток).

Зважайте також, що жінка могла стати на військовий облік добровільно, якщо має спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міноборони.

Як під час працевлаштування жінки дізнатися, що вона має медичну або фармацевтичну освіту або стала на військовий облік добровільно

Якщо посада, на яку претендує жінка, потребує наявності медичної чи фармацевтичної освіти, все очевидно. А якщо ні й роботодавець не має права вимагати інформацію? Як він дізнається, що жінка стала на військовий облік добровільно і мусить під час працевлаштування надати військово-обліковий документ?

Щоб убезпечитися від штрафів, коли приймаєте на роботу, замало запитати у жінки, чи має вона медичну чи фармацевтичну освіту і чи не стала на облік добровільно. Складіть одне повідомлення, в якому пропишіть, що жінки, які:

– здобули медичну або фармацевтичну освіту, мають повідомити про наявну освіту, щоб роботодавець виконав вимоги пункту 51 Порядку № 1487;

– стали на облік добровільно, мають під час працевлаштування надати військово-обліковий документ.

Зробіть наприкінці позначку про ознайомлення на кшталт:

Медичної, фармацевтичної освіти не маю, на військовому обліку не перебуваю.

Якщо кандидатка на посаду поставила підпис — за достовірність інформації вона відповідатиме особисто. Якщо відмовилася — заактуйте.

Інший варіант — таку позначку жінка може проставити на заяві про прийняття на роботу.

Що зробити, коли оформили прийняття

Ознайомте працівника під особистий підпис із правилами військового обліку (додаток 2 до Порядку № 1487). Чи зробив це роботодавець, з’ясовують під час перевірки (п. 4 додатка 31 до Порядку № 1487).

Внесіть інформацію про прийняття до відповідного списку персонального військового обліку та відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Строк — п’ять днів (п. 41 Порядку № 1487).

Кого ознайомлювати під підпис із правилами військового обліку — лише нових працівників чи всіх працівників підприємства

Під підпис із правилами військового обліку (далі — Правила) ознайомлюють лише працівників, яких приймають на роботу. Решті працівників забезпечте можливість ознайомитися з Правилами на інформаційному стенді.

У пункті 4 додатка 312 до Порядку № 1487 визначено, що під час перевірки стану військового обліку на підприємстві перевіряють, зокрема, чи доводить роботодавець Правила до призовників, військовозобов’язаних та резервістів під особистий підпис під час прийняття на роботу.

Форми ознайомлення законодавчо не визначили, тому роботодавець обирає її на свій розсуд. Наприклад, можете користуватися спеціальним журналом, листами ознайомлення тощо.

Немає вимоги ознайомлювати із Правилами під підпис працівників, які вже працювали на підприємстві до 5 січня 2023 року — дати, коли набрав чинності Порядок № 1487. Роботодавцеві достатньо виготовити Правила у друкарський спосіб і вивісити на видному місці в загальнодоступних приміщеннях (п. 19 Порядку № 1487). Додатково можете розмістити на корпоративному сайті інформацію про те, що Правила оновили у зв’язку із ухваленням Порядку № 1487, і додати до посту Правила або зазначити, в яких приміщеннях працівники можуть із ними ознайомитися. Іншій варіант — розіслати таке повідомленнями засобами електронного зв’язку.

Питання, які підлягають перевірці з організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку.

Коли подати повідомлення про зміну облікових даних

Повідомлення про зміну облікових даних надішліть до відповідних ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких перебуває на військовому обліку працівник. Строк надіслання — 7 днів із дня видання наказу про прийняття на роботу. У Порядку № 1487 не визначено, що строк обчислюють у робочих днях. Тож обчислюйте строк у календарних днях. Форму повідомлення знайдете у додатку 4 до Порядку № 1487.

Замість резюме

Зважайте, що невиконання вимог, які ми перелічили у цій статті, вважатиметься порушенням у сфері військового обліку.

Прийняли на роботу чоловіка без військово-облікового документа?

Не повідомили ТЦК про нового працівника?

Невчасно надіслали повідомлення про зміну облікових даних?

За це загрожує штраф (ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

За матеріалами Федерації Профспілок України

4. Працівник пенсійного віку: кроки керівника

У працівника настав пенсійний вік. Які дії закладу освіти? Які документи подавати до ПФУ працівнику та закладу освіти? Що робити, якщо працівник хоче працювати й надалі?

Крок 1. Потрібно подати додаток 1 до об’єднаної звітності з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії працівникові, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії. У рядку 035 додатка 1 ставиться позначка у комірці «для призначення пенсії».

Крок 2. Разом із додатком 1 до об’єднаної звітності з типом «Звітний» як «Довідковий» подають додаток 5 до об’єднаної звітності теж із типом «Звітний» як «Довідковий» із позначкою у комірці «призначення пенсії» рядка 036.

Але довідкова об’єднана звітність подається щодо призначення пенсії, лише якщо про це просить сам працівник або ПФУ.

Звертаємо увагу: інформацію щодо осіб, зазначених в об’єднаній звітності з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також буде продублювати в об’єднаній звітності з типом «Звітний» за відповідний звітний квартал.

Терміни подання об’єднаної звітності з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію чинним законодавством не передбачені.

Крок 3. Якщо працівник продовжує працювати після оформлення пенсії, то він і не пише заяву на звільнення. Кожен має право одночасно працювати й отримувати пенсію.

Крок 4. Видати працівникові на руки паперову трудову книжку (якщо вона зберігається на підприємстві).

Для призначення пенсії за віком працівник може звернутися не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою ПФУ від 25.11.2005 №22-1, до заяви (надається працівниками ПФУ та заповнюється за паспортом безпосередньо в момент подання документів) про призначення пенсії за віком додають такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) трудову книжку та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637;

3) довідку про заробітну плату особи (встановленого зразка) за період страхового стажу до 01.07.2000. Для обчислення пенсії може враховуватися заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв:

— якщо пенсіонер виявив таке бажання і довідка про заробітну плату підтверджена первинними документами в період до 1 січня 2016 року;

— якщо страховий стаж після 1 липня 2000 року становить менше ніж 60 місяців.

Наголошуємо, що кожен випадок індивідуальний, тож необхідно подати довідку про заробітну плату за якомога більший період своєї трудової діяльності. Маючи такі дані, Пенсійний фонд України, за допомогою відповідного програмного забезпечення, визначить найкращі 60 календарних місяців заробітної плати. А починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу (надає відділ персоніфікованого обліку);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи (посвідчення учасника бойових дій та довідку військового комісаріату про період участі у бойових діях; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період проживання (роботи) на цих територіях, видану органами місцевого самоврядування, тощо);

6) кольорову фотокартку 4х6 (2 шт.) — необхідна для оформлення пенсійного посвідчення;

7) копію паспорта;

8) заяву на виплату пенсії через банківські установи чи поштове відділення. Заявник надає довідку про відкриття рахунку в банку або зазначає, що бажає отримувати пенсію на пошті.

Крім перелічених, в деяких випадках може бути копія документа про освіту, копія свідоцтва про народження дитини, копія свідоцтва про укладення шлюбу (у разі зміни прізвища).

Усе це індивідуально. Точніший перелік працівник може дізнатися у ПФУ за місцем оформлення пенсії.

За матеріалами ПФУ

5.Довідку з місця роботи на прохання працівника

Чи зобов’язаний роботодавець видавати довідку з місця роботи на прохання працівника?

Так, зобов’язаний, відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Довідку з місця роботи видають на прохання працівника в довільній формі — або на звичайному аркуші формату А4, або на офіційному бланку організації на підтвердження фактичного місця роботи, займаної посади, стажу роботи та розміру заробітної плати.

У довідці необхідно зазначати такі дані, як:

адресат;

найменування документа;

дата і номер документа;

місце складання;

текст довідки;

підпис.

Довідку підписують директор організації та головний бухгалтер. А також засвідчують печаткою.

Довідка з місця роботи може видозмінюватися залежно від того, для яких цілей її видають. Тому держорган, який вимагає таку довідку, має попередити працівника про те, яку саме інформацію необхідно вказати в довідці на його вимогу.

Для отримання довідок про стаж роботи та розміру заробітної плати, необхідно звернутися до організації з письмовою заявою.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

6. Дитячі відпустки

Додаткова оплачувана відпустка працівникам із дітьми передбачена ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки ) та ст. 182 1 КЗпП . Так, щорічно надається додаткова оплачувана відпустка:

одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, або усиновили дитину;

матері (батькові) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

самотній матері, батькові дитини чи особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, яка виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі);

особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

одному з прийомних батьків.

Крім того, відповідно до ст. 186 1 КЗпП відпустка на дітей надається піклувальникам та одному з батьків-вихователів.

Кожна з перерахованих категорій працівників — це окрема підстава для надання такої додаткової відпустки.

Важливо пам'ятати, що відпустка на дітей відноситься до соціальних відпусток, а не до щорічних ( п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки ). Він надається за календарний, а не за робочий рік .

Давайте докладно розберемо умови, які повинні дотримуватись для отримання працівниками такої відпустки. Почнемо із віку дітей.

Граничний вік дитини

Категорії осіб, які мають право на дитячу відпустку

Граничний вік дитини

Один із батьків, які мають двох або більше дітей

15 років

Один із батьків, які мають дитину з інвалідністю

18 років

Один із батьків, які усиновили дитину

18 років

Мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи

не обмежений (з 18 років)

Самотня мати, батько, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі)

18 років

Самотня мати особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, батько, який виховує таку особу без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі)

не обмежений (з 18 років)

Особа, яка взяла дитину під опіку

14 років*

Особа, яка взяла під опіку особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

не обмежений (з 18 років)

Особа, визначена в установленому порядку піклувальником

з 14 до 18 років

Один із прийомних батьків, батьків-вихователів

18 років

* Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років (ч. 2 ст. 243 СКУ), а також над особами, які визнані недієздатними ( ч. 1 ст. 58 ЦКУ ).

Важливо! За календарний рік, у якому дитина досягла граничного віку , зазначеного в табл. 1, працівник має право на дитячу відпустку повної тривалості.

Наприклад, якщо дитині одинокої матері виповнилося 18 років 01.01.2023, жінка може претендувати на дитячу відпустку за 2023 рік у будь-який час цього року чи пізніше.

Те саме стосується надання відпустки на дітей за календарний рік, у якому дитина померла.

Майте на увазі: в окремих випадках граничний вік дитини, яка дає право на відпустку на дітей, може знизитися. Це станеться, якщо неповнолітня дитина набуде повної громадянської дієздатності. Відповідно до ст. 34 та 35 ЦКУ повна цивільна дієздатність до настання повноліття може бути надана:

1) у разі реєстрації шлюбу неповнолітнього – з моменту реєстрації;

2) якщо неповнолітня особа записана матір'ю/батьком дитини;

3) якщо фізособа досягла 16 років і працює за трудовим договором;

4) якщо фізособа досягла 16 років і зареєструвалася підприємцем - з моменту держреєстрації як підприємця.

Свого часу таку ж думку висловлювало Мінсоцполітики (див. лист від 05.08.2016 № 435/13/116-16 ).

Підтвердити своє право на дитячу відпустку працівник має відповідні документи. Про них наша подальша розмова.

Підтверджуючі документи

Щоб отримати додаткову відпустку на дітей, працівник подає роботодавцю заяву та документи , що підтверджують право на таку відпустку.

Невикористання відпустки другим батьком. З 09.05.2021 право на відпустку за наявності двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю або усиновлену дитину, а також особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи має як мати, так і батько*. Однак скористатися ним може лише один із батьків . Хто саме? Це питання батьки вирішують між собою самостійно. Як про ухвалене рішення дізнається роботодавець? Проблем немає, якщо обидва батьки працюють у одного роботодавця. А якщо вони працюють у різних місцях?

* До зазначеної дати взяти таку відпустку могла лише мати дитини.

Законодавством не визначено конкретний перелік документів, яким можна підтвердити факт невикористання дитячої відпустки другим із батьків. Як вказало Мінекономіки у листі від 18.04.2023 № 4706-05/17187-09 , це може бути будь-який документ , який з достатньою достовірністю підтверджує, що другий батько такої відпустки не отримував.

На наш погляд, таким документом може бути довідка з місця роботи другої з батьків дитини про те, що та не користувалася відпусткою на дітей за відповідний рік

А якщо один із батьків не працює чи є підприємцем? Тоді працівник, який претендує на дитячу відпустку, може повідомити про це заяву про надання відпустки. Далі називатимемо такий документ «Підтвердження невикористання відпустки другим батьком».

Самотня мати / самотній батько.

Як зазначено у п. 5 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки , самотньою вважається мати, яка виховує дитину без батька . Зауважте: про самостійний зміст дитини не йдеться. Тому сплата батьком аліментів не позбавляє працівницю права отримання дитячої відпустки. Підтверджує це та Мінекономіки у листі від 10.06.2022 № 4712-06/36178-09.

Докладніше про те, яких жінок вважати самотніми матерями , можна дізнатися з листів Мінекономіки від 13.05.2020 № 3512-06/30165-02 та від 10.06.2022 № 4712-06/36178-09 . До них, зокрема, відносять:

1) жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;

2) вдову;

3) розлучену жінку, яка виховує дитину без батька;

4) жінку, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, і при цьому батько визнав дитину;

5) жінку, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена.

З першими двома категоріями проблем із документальним підтвердженням не виникає. А як решті підтвердити, що вони виховують дитину поодинці?

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів. Це може бути будь-який оформлений та засвідчений у встановленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, наприклад:

- Рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

— ухвалу суду або постанову слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;

- акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією або будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому за словами сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини ;

— довідка зі школи (дитсадка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участь у батьківських зборах).

Щодо одиноких батьків , то згідно з роз'ясненням Мінекономіки (див. лист від 13.05.2020 № 3512-06/30165-02 ) такими вважаються:

1) чоловік, який не одружений і у свідоцтві про народження дитини записаний як його батько;

2) вдівець;

3) розлучений чоловік.

Основна вимога для отримання дитячої відпустки – такий батько виховує дитину без матері (у тому числі у разі її тривалого перебування у лікувальному закладі). Щоб підтвердити цей факт, підійдуть ті самі документи, що й для самотніх матерів. Виняток – тривале перебування матері в лікувальному закладі, що підтверджується відповідною довідкою.

Наводимо перелік документів, необхідних для підтвердження права на дитячу відпустку залежно від умов її надання.

Документи, що підтверджують право на дитячу відпустку

Категорії осіб, які мають право на відпустку на дітей

Підтверджуючі документи

Один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років.

Копії свідоцтв про народження дітей.

Підтвердження невикористання відпустки другим батьком

Один із батьків, які мають дитину з інвалідністю