15 січня 2024 року Міністерством економіки України було надано соціальним партнерам для обговорення проект нового Трудового кодексу, що має замінити діючий Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) та низку інших законів.

Спільний представницький орган об’єднань профспілок на своєму засіданні 22 січня ухвалив рішення про правову позицію щодо розгляду урядового проекту Трудового кодексу України. СПО об’єднань профспілок констатує необхідність суттєвого доопрацювання документу на тристоронній основі, зокрема, з використанням напрацювань у проектах, які раніше вносились до Верховної Ради України (реєстр. № № 1658, 2410-1).

Виходячи з результатів проведеної дискусії, СПО об’єднань профспілок прийняв рішення:

1. Не погоджувати проєкт Трудового кодексу України у запропонованій редакції, як такий, що не забезпечує реалізацію трудових прав і гарантій працівників, визначених Конституцією України, не враховує в повній мірі норми і стандарти міжнародних правових актів МОП і ЄС, та потребує суттєвого доопрацювання на тристоронній основі під патронатом МОП та із залученням фахівців провідних національних наукових і освітніх закладів, а також міжнародних експертів у сфері трудового права.

2. Направити Першому віце-прем’єр-міністру України – Міністру економіки України Ю. Свириденко, СПО сторони роботодавців попередні зауваження та пропозиції СПО об’єднань профспілок до проєкту Трудового кодексу, зазначивши про продовження опрацювання проєкту профспілковою стороною.

3. Беручи до уваги результати проведених 22.01.2024 двосторонніх консультацій між СПО об’єднань профспілок та СПО сторони роботодавців вважати за доцільне напрацювати та направити урядовій стороні спільну позицію щодо визначення концептуальних засад та потрібного терміну доопрацювання проєкту Трудового кодексу України.

4. Звернутися до Міжнародної організації праці, Міжнародної конфедерації профспілок і Європейської конфедерації профспілок з метою отримання технічної допомоги для України у доопрацюванні проекту Трудового кодексу України, у тому числі шляхом залучення їх експертів до цієї роботи.

5. Керівництву СПО об’єднань профспілок продовжити відстоювання прав та інтересів працівників і профспілок під час узгоджувальних процедур зі сторонами соціального діалогу щодо проєкту Трудового кодексу України на всіх етапах доопрацювання, посиливши представництво СПО об’єднань профспілок у складі відповідної робочої групи.

У той же час Спільний представницький орган профспілок на національному рівні запропонував Мінекономіки з урахуванням наявних програм міжнародної технічної допомоги та проєктів, які реалізуються у сфері реформ трудового законодавства України, доопрацювати проєкт ТК у форматі робочої групи, прийняти його та застосовувати після Перемоги України і на етапі приєднання України до Єдиного ринку праці ЄС

Джерело: Федерація профспілок України

Нагадуємо, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток та інших питань» від 22.11.2023 р. № 3494-ІХ.

Зазначеним Законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), а саме: врегульовано питання щодо порядку, строків надання та використання окремих категорій відпусток на час дії воєнного стану, розширення прав та можливостей роботодавців стосовно вирішення питань щодо надання окремих відпусток, а також інших питань, які будуть розкриті в цій статті.

Ось деякі рекомендації до дій.

2.1.Збільшення максимальної кількості днів відпустки без збереження заробітної плати

Згідно з законодавчо прийнятими змінами до ст. 84 КЗпП України: «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік».

Рекомендація: в рамках ведення обліку відпусток без збереження заробітної плати необхідно звернути увагу, що потрібно вести такий облік з розрахунку 30 днів на календарний рік.

2.2.Щодо змін до надання відпустки при народженні дитини

Відповідно до ст. 773 КЗпП України (із змінами, внесеними згідно із Законом від 22.11.2023 р. № 3494-IX) -одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) може надаватися не пізніше трьох місяців з дня народження дитини наступним категоріям працівників:

батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;

одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Рекомендація: перед наданням такої відпустки потрібно отримати довідку з роботи (хто не буде використовувати цей тип відпустки в цьому році) матері / батьку про невикористання такої відпустки, адже така відпустка надається одному з батьків один раз на календарний рік. Також треба отримати завчасно заяву працівника/працівниці з повним пакетом документів (свідоцтво про народження, довідку з роботи про неотримання такої відпустки матері/чоловіка дитини, свідоцтво про шлюб, тощо).

2.3.Зміна правових підстав для надання відпусток для підготовки та участі в спортивних змаганнях

Відповідно до ст. 161 Закону України «Про відпустки» (із змінами, внесеними згідно із Законом від 22.11.2023 р. № 3494-IX) внесені зміни щодо відпустки для підготовки та участі в змаганнях (надається працівникам), які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях (раніше визначалось Кабінетом Міністрів України).

Наразі тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором.

Рекомендація: можливість надання відпусток для підготовки та участі в змаганнях потрібно прописати у колективному договорі, а при прийнятті нових працівників, додати цей пункт.

2.4.Про надання будь-якого виду відпустки понад щорічну основну відпустку

Згідно змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно із Законом 22.11.2023 р. № 3494-IX від): надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Рекомендація: дні відпустки понад основну частину щорічної відпустки за рішенням керівника можна надавати з оплатою, або надавати працівникові у вигляді відпустки без збереження заробітної плати. Потрібно пояснити це працівникові, а також що ці дні відпустки не згорають, а будуть доступні працівникові після закінчення військового стану.

2.5.Про виплату компенсації відпустки мобілізованим працівникам

Згідно змін у КЗпП України ст. 83 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 22.11.2023 р. № 3494-IX) тепер можлива виплата компенсації не використаної відпустки працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу».

Рекомендація: потрібно повідомити працівника до того, як він буде увільнений на військову службу, про можливість отримати компенсацію невикористаної відпустки.

Про надання відпустки після звільнення з військової служби

Також були внесені зміни в ст. 25 Закону України «Про відпуски» (із змінами, внесеними згідно із Законом від 22.11.2023 р. № 3494-IX), згідно з якими надається відпустка без збереження заробітної працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, — тривалістю до 60 календарних днів.

Рекомендація: повідомити таких працівників про можливість такої відпустки без збереження заробітної плати.

2.6.Про перенесення вихідних та робочих днів

Внесені зміни в ст. 67 Кодексу законів про працю України (із змінами, внесеними згідно із Законом від 22.11.2023 р. № 3494-IX) регулюють перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених цим, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом  роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником.

Рекомендації: видати наказ на додаткові вихідні дні в закладі освіти з зміною норми робочого часу помісячно, або додаткові трудові угоди по працівникам чи зміну у колективний договір (але, на нашу думку, простіше та правильніше зробити накази на вихідні дні, адже ми не знаємо, коли закінчиться військовий стан в країні).

Консультація юридичної служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

З набуттям чинності Законом України від 6 вересня 2022 року № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я» підхід до гарантування здоров’я населення змінився – від боротьби з хворобами акцент перенесено на формування здорового способу життя та профілактику захворювань.

Найбільш ефективними методами профілактики хворіб визнані вакцинація та виявлення захворювання на ранніх стадіях, коли лікувати його найпростіше.

Зауважимо, що коли йдеться про працівників громадської сфери, стан їхнього здоров’я, вакцинальний статус, колонізація або інфікування деякими збудниками критично важливі не лише для них самих, але й для людей, які з ними контактують. Тому правила проходження медичного огляду ними визначені окремим наказом МОЗ.

З 1 жовтня 2024 року набувають чинності оновлені вимоги до організації й проведення профілактичних медичних оглядів працівників деяких професій.

Ознайомитися з наказом МОЗ і документами можна за посиланнями:

Наказ МОЗ від 08.11.2023 № N 1925 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280» (https://ips.ligazakon.net/document/re41068?an=55);

Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, хворі на інфекційні хвороби, які є носіями збудників інфекційних хворіб, за умови, що такі особи становлять загрозу для здоров’я інших осіб (https://ips.ligazakon.net/document/re41069?an=4);

Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їхнього проведення (https://ips.ligazakon.net/document/view/re41071?an=4&ed=2023_11_08);

Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хворіб(https://ips.ligazakon.net/document/view/re41072?an=1&ed=2023_11_08).

Кого торкнуться зміни

Насамперед зміни торкнуться переліків виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені не вакциновані особи або особи, хворі на визначені інфекційні хвороби.

Змінено також перелік інфекційних хворіб, носійство або захворювання на які є підставою для недопуску до виконання професійних обов’язків. Так, перелік було розширено інфекційними хворобами, що можуть викликати надзвичайні ситуації в системі громадського здоров’я, а натомість виключені такі, що не передаються від людини до людини.

Найбільших змін зазнав перелік необхідних обстежень для проведення обов’язкових медичних оглядів. Перелік доповнено обов’язковими лабораторними (загальний аналіз крові і сечі, глюкоза крові), інструментальними (вимірювання артеріального тиску та ЕКГ) і фізикальними обстеженнями. Враховуючи, що деякі сфери діяльності працівників, які проходять медичний огляд, пов’язані з щоденним безпосереднім контактом з людьми, до необхідних лікарів-спеціалістів додано лікаря-психіатра.

Флюорографія або рентгенологічне обстеження органів грудної клітини проводитиметься виключно за наявності факторів ризику наявності у працівника туберкульозної інфекції – після проходження анкетування.

Бактеріологічні дослідження (так звані «кишкова група» і «мазок на стафілокок») стануть обов’язковими лише для працівників, які безпосередньо пов’язані з виготовленням та реалізацією продуктів харчування.

Вакцинація – найліпший засіб специфічної профілактики інфекційних хворіб. Вже з жовтня 2024 року, якщо працівник ризикує інфікуватися при виконанні професійних обов’язків та/або може інфікувати інших і проти зазначених інфекційних хворіб є специфічна профілактика, такий працівник не допускатиметься до роботи не маючи відповідного захисту.

Джерело: Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України

В Україні працюючі жінки при оформленні листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами отримують відповідну допомогу.

Підставою для її призначення є листок непрацездатності, сформований на підставі медичного висновку.

Кому надається допомога

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” на оплату лікарняних по вагітності та пологах мають право жінки, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, жінки, які обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, жінки – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Розмір допомоги

Допомога по вагітності та пологах надається у розмірі, який компенсує 100% середньої заробітної плати (доходу).

Порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, в тому числі допомоги по вагітності та пологах, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

Розмір допомоги обчислюється із заробітної плати (доходу) за останнім місцем роботи (діяльності) шляхом ділення суми заробітку за останні 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, на кількість календарних днів.

Розмір виплат жінкам, які займаються підприємницькою діяльністю, залежить від факту сплати єдиного соціального внеску та розміру доходу, з якого сплачено страхові внески.

Важливо!

У розрахунковому періоді (12 місяців) не враховуються календарні дні, які не відпрацьовані з поважних причин (визначені в пункті 3 Порядку №1266).

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць визначається в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. З 1 січня 2024 року максимальний розмір допомоги для жінок, що працюють, становить 106 500 грн на місяць (15 мінімальних заробітних плат), а мінімальний – 7100 грн на місяць.

Скільки календарних днів оплачується?

Оплачувана відпустка по вагітності та пологах надається тривалістю:

126 календарних днів (70 днів до пологів та 56 після),

140 календарних днів (70 днів до пологів та 70 після) у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнених пологів;

180 календарних днів (90 до пологів та 90 після) для жінок, які належать до 1-3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зверніть увагу!

Працюючі жінки в разі відсутності медичних протипоказань мають право, за власним бажанням, розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.

Джерело: Пенсійний фонд України

З метою захисту свого особистого немайнового права, у тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, достовірно невідома.

Для цього в порядку окремого провадження юридична особа звертається із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, посилаючись на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також власник інтернет-видання, у якому опублікована інформація, невідомі.

Такий висновок сформулювала Об’єднана палата Касаційного цивільного суду ВСУ.

Джерело: Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/115750120.

У цьому випадку потрібно звернутися до норми п.п. «б» п. 4 постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з якої випливає, що надати таку допомогу не можна. Це підтверджується і окремими роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України  в різні роки.

По-перше, в п.п. «б» п. 4 постанови № 1298 йдеться лише про надання матеріальної допомоги працівникам. Звільнення померлого працівника відбувається після отримання від його родичів копії свідоцтва про смерть із зазначенням точної дати смерті, яка і є датою звільнення працівника. Отже, на момент звернення родичів працівник фактично вже не перебуває в трудових відносинах із закладом освіти.

А виплата такої допомоги родичам на поховання працівника вказаним нормативним документом не передбачена.

По-друге, відповідно до п.п. «б» п. 4 постанови № 1298 матеріальна допомога будь-якого виду виплачується в межах фонду зарплати. У свою чергу, сума матеріальної допомоги, виплачена особам, які не перебувають у трудових відносинах з установою, відповідно до п. 3.32 Інструкції № 52 відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Тому виплата такої допомоги особам, які не є працівниками установи, суперечить постанові № 1298.

По-третє, заклад освіти має право здійснювати тільки ті видатки, які закладено до кошторису. Видатки можуть бути включені до кошторису, якщо вони передбачені законодавством, їх необхідність обумовлена характером діяльності установи. Крім того, для включення до кошторису видатки необхідно обґрунтувати розрахунками за кожним КЕКВ і деталізувати за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю. Таке роз’яснення давав Мінфін у листі від 14.04.2017 р. № 07010-05-2/10270.

Законодавством не передбачено такий напрям видатків бюджетних установ, як цільова благодійна допомога (у тому числі допомога родичам померлого працівника). Бюджетні установи не можуть виступати благодійною організацією.

Інструкцією № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» передбачено, що бюджетні установи проводять виплати працівникам за КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Саме за цим КЕКВ планують та здійснюють усі види виплат працівникам закладу, передбачені законодавством про працю. Тому здійснити будь-які виплати іншим особам, які не є працівниками закладу, неможливо.

Попри це, звертаємо увагу, що  матеріальну допомогу на поховання родич померлого працівника закладу освіти все ж  може отримати:

а) від адміністрації закладу освіти, але у зв’язку з тим , що померла особа була застрахованою і в цьому випадку  матеріальна допомога на поховання виплачується роботодавцем коштом Пенсійного фонду України відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який передбачає, що  допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання; наразі у 2024 році розмір допомоги становить 4100 грн.

б) за місцем роботи померлого шляхом  звернення до первинної профспілкової організації закладу освіти ( у разі його  членства);

в) за своїм місцем роботи шляхом написання відповідної заяви.

Консультація юридичної служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки