Перейти до основного вмісту
Бюлетень роз’яснень поточного законодавства.

Бюлетень роз’яснень поточного законодавства України за період з 25  по 29 вересня 2023 року:

Державна служба України з питань праці роз'яснила, чи можуть роботодавці залучати працівників до роботи у вихідні та святкові дні під час воєнного стану.

Так, можуть, оскільки під час воєнного стану не діють норми КЗпП щодо святкових та неробочих днів, а також щодо залучення працівників до роботи у вихідні дні лише у виняткових обставинах.

Трудове законодавство не передбачає такої підстави для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, як порушення правил військового обліку.

Втім, слід враховувати, що накладення дисциплінарного стягнення можливе за порушення трудової дисципліни — невиконання або неналежного виконання трудових обов’язків. Тому, якщо дотримання правил військового обліку є частиною трудових обов’язків працівника, то застосування дисциплінарної відповідальності допустиме.

Такий висновок також підтверджується судовою практикою, зокрема в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 190/418/22 зазначається, що для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

Нагадаємо також, що згідно норм ст. 147–149 КЗпП України накладення догани або застосування звільнення як заходу дисциплінарної відповідальності можливе за наказом роботодавця у чітко встановлені строки: 1 місяць з дня виявлення проступку, та не пізніше ніж 6 місяців з дня його вчинення (час перебування працівника у відпустці або на лікарняному не враховується). Крім цього, процедура притягнення до відповідальності повинна супроводжуватись запитом роботодавця на письмові пояснення працівника щодо порушення.

Отже, як зрозуміти чи передбачено дотримання правил військового обліку як трудовий обов’язок для кожного конкретного працівника? Так, зобов’язання з військового обліку вважатимуться частиною трудових обов’язків працівника, якщо такі:

встановлені розпорядчим актом роботодавця (наприклад, наказом підприємства), або інкорпоровані у посадові обов’язки працівників, тобто містяться у посадовій інструкції або трудовому договорі/контракті серед обов’язків працівника, або містяться в положеннях чи внутрішніх політиках роботодавця.

І, звісно, з вищевказаними документами працівник повинен бути ознайомлений під підпис.

Тож, у випадках, наведених вище, порушення обов’язку із дотримання правил військового обліку може стати причиною для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності у формі догани або звільнення в порядку ст. 147–149 КЗпП України.

Окремо слід зауважити, що заклади, установи, серед іншого, зобов’язані постійно інформувати відповідні ТЦК та СП, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом.

Примушувати працівника до звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін є незаконним, адже Конституція України (ст.43) гарантує кожному громадянинові захист від незаконного звільнення.

Якщо роботодавець змушує вас звільнитися за власним бажанням, Ви можете:

не писати заяву на звільнення;

збирати докази примусу до звільнення;

звернутись із письмовим зверненням до первинної профспілкової організації;

звернутися до Державної служби з питань праці з заявою про примус до звільнення;

4. Відкликання з відпустки

Працівника можна відкликати тільки зі щорічної відпустки.

Відкликати зі щорічної відпустки можна за згодою працівника тільки в таких випадках:

-       для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;

-       для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства;

-       в інших випадках, передбачених законодавством.

Підстава — частина третя статті 12 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

До щорічних відпусток належать:

-         основна відпустка;

-         додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

-         додаткова відпустка за особливий характер праці;

-         інші додаткові відпустки, передбачені законодавством — за вислугу років держслужбовцям, за безперервну роботу на посадах медикам тощо.

Підстава — пункт 1 частини першої статті 4 Закону про відпустки.

Тому відкликати працівника з навчальної відпустки, відпустки з вагітності та пологів, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, відпустки без збереження зарплати, відпустки для догляду за дитиною до трьох чи шести років, «чорнобильської», окремим категоріям ветеранів війни та інших неправомірно.

Законодавство не обмежує кількість разів, коли можливо відкликати працівника зі щорічної відпустки. Головне — щоразу мати підстави для відкликання і дотримувати правил.

Так, за винятком деяких категорій працівників, наприклад, держслужбовців.

Для виконання невідкладних завдань держслужбовця можуть відкликати зі щорічної відпустки на підставі статті 60 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Держслужбовців, які обіймають посади категорії «А», відкликають із відпустки на підставі рішення суб’єкта призначення, а держслужбовців, які обіймають посади категорій «Б» і «В», — за наказом/розпорядженням керівника держслужби.

Порядок відкликання держслужбовців із щорічних відпусток затвердив КМУ постановою від 25.03.2016 № 230.

Ні, не потрібна.

Для того щоб оперативно усунути форс-мажорні обставини, що потребують невідкладної присутності працівника, законодавець не вимагає погоджувати відкликання з відпустки з профспілкою чи іншим уповноваженим представником трудового колективу. На відміну від, наприклад, перенесення щорічної відпустки з ініціативи роботодавця, коли, крім згоди працівника, потрібна згода профспілки або іншого уповноваженого представника трудового колективу (ч. 3 ст. 11 Закону про відпустки).

Ні, це неправомірно.

Узагальнене формулювання причини відкликання в преамбулі наказу, наприклад: «…У зв’язку з виробничою необхідністю» — поширена помилка.

У преамбулі наказу зазначте конкретні форс-мажорні обставини, що відповідають підставам, переліченим у частині третій статті 12 Закону про відпустки. Так, бухгалтера неправомірно відкликати з відпустки задля того, щоб склав звіт чи нарахував і виплатив зарплату. Проте слюсаря правомірно відкликати з відпустки, щоб полагодив обладнання і тим відвернув виробничу аварію.

Ні, тільки роботодавець має право ініціювати відкликання працівника з відпустки.

У частині третій статті 12 Закону про відпустки зазначено про згоду працівника на відкликання, а не його бажання чи прохання. Наявність форс-мажорних обставин, за яких відкликання з відпустки буде правомірним, встановлює роботодавець, а не працівник.

Так само, як і самовільно використати відпустку, самовільно вийти з відпустки — це дисциплінарний проступок, що порушує графік відпусток, який установили на підприємстві.

Ні, якщо не йдеться, наприклад, про держслужбовця.

Працівник має право як погодитися, так і відмовитися перервати відпустку.

На відміну від інших працівників, у держслужбовців не питають згоди на відкликання з відпустки.

Притягти до дисциплінарної відповідальності держслужбовця, що відмовився перервати відпустку, правомірно за таких одночасних умов:

-         у наказі/розпорядженні зазначили невідкладне завдання, яке стало підставою для відкликання;

-         про надзвичайні обставини не було відомо, коли надавали відпустку;

-         завдання не може виконати інша уповноважена на це особа;

-         служба персоналу повідомила держслужбовця телефоном та за наявності — електронним зв’язком, а також поштовим зв’язком:

про невідкладне завдання — мінімум за 5 к. дн. до відкликання;

про потребу виконати особливо важливі завдання для відвернення стихійного лиха, захисту та/або збереження життя і здоров’я громадян, забезпечення захисту та/або відновлення прав чи інтересів людини або громадянина стосовно ухваленого рішення — мінімум за 2 к. дн. до відкликання.

Ні, якщо іншого не передбачає колдоговір або письмовий трудовий договір. Виняток — держслужбовці.

Держслужбовці мають право на відшкодування витрат у разі відкликання з відпустки. Порядок відшкодування непередбачуваних витрат держслужбовця у зв’язку з його відкликанням зі щорічної основної або додаткової відпустки затвердив КМУ постановою від 25.03.2016 № 231.

Приватні підприємства можуть передбачити відшкодування витрат у  колдоговорі, зокрема:

-         у разі відкликання працівника з відпустки до виїзду на відпочинок:

витрат, пов’язаних із поверненням квитків;

витрат, пов’язаних із розірванням цивільно-правових договорів щодо організації відпочинку;

витрат, пов’язаних із відмовою від бронювання квитків, місць проживання та інших послуг;

-         у разі відкликання працівника, який вже перебуває на відпочинку:

витрат, пов’язаних зі заміною/поверненням квитка чи придбанням нового;

витрат за оплачені невикористані дні відпочинку тощо.

Якщо відкликали працівника з відпустки, його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що нарахували на оплату невикористаної частини відпустки (ч. 3 ст. 12 Закону про відпустки).

Відпускні працівнику виплачують до початку відпустки, якщо іншого не передбачає законодавство, трудовий або колективний договір (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). У разі відкликання з відпустки працівник має повернути частину відпускних. Роботодавець не має права утримати кошти з працівника за своєю ініціативою, оскільки такої підстави немає у статті 127 КЗпП.

Тому роботодавець може:

-         домовитися з працівником, що він поверне гроші на розрахунковий рахунок підприємства;

-         оформити надміру виплачені відпускні як аванс у майбутню зарплату;

-         утримати надміру виплачені кошти із зарплати працівника на підставі його заяви.

Зазначте у наказі про відкликання з відпустки, як утримати надміру виплачені відпускні працівнику.

 Фахівці Держпраці підкреслили, що звільнення за станом здоров’я допускається, якщо іншої роботи немає чи працівник відмовився від переведення.

Державна служба з питань праці зазначає, якщо працівник відповідно до медичного висновку (перелік документів визначено Порядком розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1449) не може продовжувати виконувати свою роботу, передбачену трудовим договором, роботодавець має вжити заходів щодо переведення такого працівника на іншу роботу, яка відповідає його стану здоров’я. При цьому переведення працівника на іншу роботу можливо тільки за його згодою.

Звільнення працівника на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України допускається, якщо іншої роботи немає чи працівник відмовився від переведення.

Також при звільненні такому працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Кандидат на роботу під час працевлаштування подав довідку про виключення з військового обліку. Чи є така довідка військово-обліковим документом?

Ні. Якщо укладете трудовий договір із працівником на підставі довідки про виключення з військового обліку замість військово-облікових документів, це порушить не тільки правила військового обліку, а й правила прийняття на роботу.

Громадянин зобов’язаний подати, серед іншого, відповідний військово-обліковий документ, коли укладає трудовий договір (ч. 2 ст. 24 КЗпП). Окрім того, роботодавець перевіряє наявність військово-облікового документа та чи перебуває кандидат на працевлаштування на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки (п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487; далі — Порядок). Виняток — кандидат на посаду досяг граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві.

Військово-обліковий документ:

для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;

військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення;

резервістів — військовий квиток.

Підстава — пункт 20 Порядку.

Як бачимо, довідка — це не військово-обліковий документ. Відповідальний за ведення військового обліку:

не має підстав ухвалити рішення, що відомості про працівника не потрібно вносити до списків персонального військового обліку та відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

не може долучити копію неналежного документа до справи з копіями військово-облікових документів громадян, які не досягли граничного віку перебування в запасі та яких виключили з військового обліку.

Порадьте кандидату на працевлаштування звернутися до ТЦК за місцем реєстрації проживання.

Так, може. Ці різні діти. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства при народженні дитини надається лише одній з осіб, батьку чи матері за бажанням матері або батька дитини.

Це підтверджено внесеними змінами у ст. 179 КЗпП України.

Щоб отримати відпустку, потрібно написати заяву і, відповідно,  подати або свідоцтво про народження дитини, або інші документи, які підтверджують, що дитина  народилася.

 Джерело: Держпраці

У працівника померла мати. Як ми можемо фінансово йому допомогти? Якими будуть податкові наслідки?

Матеріальну підтримку у разі смерті родича можна отримати від ПФУ та роботодавця. Розберемо окремо кожен варіант.

Допомога від ПФУ

Через роботодавця.

У посібнику на поховання члена сім'ї (у нашому випадку матері) від Пенсійного фонду є однин важливий нюанс: її нададуть лише у випадку, якщо родич перебував на утриманні застрахованої особи (сина) . Це пряма норма із ч. 1 ст. 20 Закону про соцстрахування *.

* Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV .

Хто є утриманцем?

Утримуваними є особи, які не мали самостійних джерел коштів на існування , наприклад, не отримували зарплату, пенсію тощо ( ч. 2 ст. 20 Закону № 1105 ).

Припустимо, що мати працівника також працювала та отримувала зарплату чи інший офіційний дохід. Тоді працівник не може отримати допомогу на поховання матері за своїм основним місцем роботи . Аргумент простий: вона хоч і була членом його сім'ї, але мала самостійне джерело доходу.

У той же час, підкажіть працівникові, що він може звернутися до роботодавця за основним місцем роботи померлої матері для отримання такої допомоги.

Розмір допомоги на поховання зараз становить 4100 грн . Його визначено постановою Правління ПФУ від 26.12.2022 № 29-1 .

Допомога надають застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним або фізичним особам, які здійснили поховання .

А якщо мати була пенсіонеркою та отримувала пенсію?

У цьому випадку працівник також може звернутися до ПФУ для отримання допомоги на поховання пенсіонера. Про порядок дій та розмір допомоги можна дізнатися на порталі Дія або офіційному сайті ПФУ

Допомога від роботодавця

Роботодавець не зобов'язаний надавати допомогу на поховання померлого працівника або його родича, але може.

Однак тут найчастіше цікавить питання необкладання такої виплати ПДФО та автоматично ВЗ . Норми ПКУ виділяють кілька можливих варіантів оподаткування ПДФО виплати на поховання. І все залежить від того, хто саме надає допомогу. Ми привели їх нижче.

Не оподатковуються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податків:

Від профспілки

професійною спілкою ( абз. «а» п.п. 165.1.22 ПКУ ). Сума не обмежується. Важливо, що неоподатковуваний посібник може бути надано на поховання як члена профспілки, і члена його сім'ї. При цьому розмір такої неоподатковуваної допомоги ПКУ не обмежений

Від роботодавця померлої працівниці

роботодавцем такого померлого платника податків за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір доходу, що дає право на ПСП. Тобто для 2023 року це 7520 грн . Сума перевищення остаточно оподатковується під час її нарахування, виплати, надання ( абз. «б» п.п. 165.1.22 , абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ )

Від роботодавця сина

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податків протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу для ПСП, — для 2023 року це 3760, 00 грн. ( п.п. 170.1.3 , абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ )

Отже, якщо йдеться про роботодавця самого працівника, то без оподаткування ПДФО/ВС можна надати стандартну нецільову благодійну допомогу у розмірі 3760 грн. на рік.

У той же час він може звернутися за такою допомогою до останнього роботодавця своєї матері, яка померла. Для такого роботодавця неоподатковувана сума допомоги вдвічі більша (7520 грн.).

Ну а якщо працівник або його померла мати була членом профспілки, то такий союз може допомогти без ризику оподаткування взагалі без обмеження за сумою.

ВИСНОВКИ

Працівник може отримати допомогу на поховання від ПФУ незалежно від того, чи померла особа мала роботу, не мала доходу, була пенсіонеркою.

Профспілка, роботодавець працівника та/або його померлої матері можуть надати допомогу на поховання.

У період дії військового стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативний спосіб створення, пересилання та зберігання кадрових документів.

Процедура обміну документами за допомогою засобів електронної комунікації між працівником та роботодавцем може бути врегульована трудовим/колективним договором або будь-яким іншим документом, де зазначено відповідну можливість.

Найнадійнішим способом дистанційного обміну документами між працівником та роботодавцем є використання електронних комунікаційних мереж із накладенням електронних підписів.

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності