Перейти до основного вмісту
Бюлетень роз’яснень поточного законодавства.

Бюлетень  роз’яснень поточного законодавства України за період з 22 по 26 січня 2024 року.

Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Умова про випробування має бути застережена в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу.

Якщо з працівником укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, то, відповідно до статті 26 КЗпП, випробування не встановлюється.

Але це в мирний час. Нині норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», не застосовуються.

Тобто в період дії воєнного стану можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, зокрема, тих, кого це раніше не стосувалося.

Консультація юридичної служби  Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Ні, не включайте до зведених наказів пунктів щодо прийняття, переведення, звільнення.

Із наказом про звільнення інша ситуація.

При звільненні маєте виготовити й видати працівнику саме копію наказу, а не витяг зі зведеного наказу (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Консультація юридичної служби  Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Ні. Щорічну відпустку переносять або продовжують у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки).

Якщо мати або інший працівник, який доглядає за хворою дитиною, перебуває у цей час у щорічній основній чи додатковій відпустці, то листок непрацездатності видають із дня, коли мати або інший працівник, який доглядає за хворою дитиною, повинен стати до роботи (п. 3.11 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 №455).

Тому якщо під час щорічної відпустки працівниці оформили листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною, відпустку не продов­жують і не переносять. Уповноважений із соціального страхування відмовляє в оплаті такого лікарняного, якщо його тривалість не виходить за межі періоду відпустки. Якщо лікарняний триває після закінчення відпустки, то його оплачують із дня, в який працівниця має стати до роботи.

Консультація юридичної служби  Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

ВС в постанові від 02.02.2022 р. у справі № 705/539/2 розглянув суперечку працівниці та роботодавця щодо звільнення її з посади за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП.

Позивач апелював до того, що для звільнення працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов’язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Однак оскаржувані рішення будь-яких висновків про її вину у порушенні трудових обов’язків не містять.

Як зазначає Верховний Суд  матеріали справи не містять доказів про те, що позивач вчинила новий проступок, за який до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов’язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, після чого вона не вчинила нового проступку, то у роботодавця не було підстав для її звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана чи звільнення.

Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень

Статтею 24 Конституції України закріплено принцип рівності прав і свобод незалежно від будь-яких обставин, зокрема й віку людини.

Основним законодавчим актом України, який регулює питання захисту трудових прав громадян, є Кодекс законів про працю (далі – КЗпП України). Нормами статті 21 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема за віком.

Досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця, також КЗпП України не визначено особливих умов звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Отже,  законодавство України не дозволяє звільняти працівників на підставі досягнення ними пенсійного віку, але не містить заборони щодо звільнення такої категорії працівників на загальних підставах.

Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, бажає й надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, визначених КЗпП України у статті 40 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» та у статті 41 «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов». У цих статтях міститься вичерпний перелік підстав, за якими роботодавець з власної ініціативи може звільнити працівника.

Звільнення працівника за будь-якими іншими підставами не дозволяється.

Працівники, які досягли пенсійного віку, мають право працювати і отримувати заробітну плату і також мають право на пенсію, яка оформлюється Пенсійним фондом України.

Консультація юридичної служби  Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

При укладенні трудового договору працівнику може встановлюватись випробувальний термін з метою перевірки його відповідності роботі, яка доручається. Відповідно до статті 26 Кодексу законів про працю України умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Упродовж випробувального терміну оцінюється відповідність працівника роботі або посаді.

Період випробування не може перевищувати 3 місяців, та 6 місяців у разі погодження з профспілкою. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Дні, в які робітник фактично не виконував обов’язки, до тривалості випробувального терміну не зараховуються.

У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

Розірвання трудового договору, у такому випадку, здійснюється на підставі пункту 11 статті 40 Кодексу законів про працю України.

У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці, поза межами випробувального терміну можливо на підставі пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України. В цьому випадку підставою для звільнення можуть стати нові обставини, які були відсутні на час укладення трудового договору або випробувального терміну.

Звільнення з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Консультація юридичної служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Роботодавець зобов’язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують в цьому закладі освіти, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов’язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов’язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з’явилися в закладі протягом цього періоду та які існували на день звільнення

Консультація юридичної служби  Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) перевіряють роботодавців:

раз на рік — у яких працюють військовозобов’язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження;

раз на чотири роки — всіх інших.

Підстава — пункт 80 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Але порушення можна виявити не лише за результатами перевірки. Якщо так станеться, керівник ТЦК має право накласти штраф.

Консультація юридичної служби  Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Згідно з чинним законодавством, учасники бойових дій мають право на додаткові доплати до пенсії.

Надбавка становить 25 % від прожиткового мінімуму. З 01.01.2024 прожитковий мінімум дорівнює 2361 грн, тому наразі розмір цієї надбавки становить 590,25 грн.

Постановою Уряду «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» № 656 від 28 липня 2010 р. визначено мінімальні розміри пенсій різних категорій осіб, які мають статусні підвищення.

Зокрема, загальний розмір пенсії для учасників бойових дій з урахуванням усіх надбавок має становити не менше ніж 210 % від прожиткового мінімуму. Тобто йдеться про суму у 4958,10 грн. Доплата нараховується незалежно від виду пенсії.

Джерело: Пенсійний фонд України

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати працездатності (у відсотках) та виходячи із середньомісячної заробітної плати, яку людина одержувала до ушкодження здоров’я.

Для потерпілих на виробництві, у яких право на ці виплати настане після 1 січня 2024 року:

мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату – 7100 грн;

максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати – 28 400 грн (7100 грн х 4).

Джерело: Пенсійний фонд України

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності