Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця.

Наказ оформлують або за типовою фoрмою № П-1, затвердженою наказом Держкомстату № 489, або в довільній формі, в якій наводять умови прийняття на роботу: строковий або безстроковий договір, сумісництво, неповний робочий час, який режим роботи (скільки годин та днів на тиждень, тривалість щоденної роботи) і т. п.

Отже, для оформлення роботи за сумісництвом працівник пишe заяву про прийняття нa роботу за сумісництвом, вказавши режим роботи (якщо він працевлаштувався на умовах неповної зайнятості). Роботодавець видає наказ про прийняття нa роботу, в якому вказує умови і режим роботи для сумісника.

Джерело: Держпраці

Законом України від 13 липня 2023 року № 3238-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» (далі — Закон № 3238) надано право працевлаштованим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.

Відповідно до внесених цим законом змін (як приклад), жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів – після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів.

Якщо жінка не бажає розпочинати таку відпустку пізніше або ж наявні медичні протипоказання, діятиме «стандартний» розподіл днів відпустки до та після пологів.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Так, може. Ці різні діти. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства при народженні дитини надається лише одній з осіб, батьку чи матері за бажанням матері або батька дитини.

Це підтверджено внесеними змінами у ст. 179 КЗпП України.

Щоб отримати відпустку, потрібно написати заяву і, відповідно,  подати або свідоцтво про народження дитини, або інші документи, які підтверджують, що дитина народилася.

 Джерело: Держпраці

Стаття 19 Закону України «Про відпустки» передбачає, що один із батьків, які мають двох і більше дітей віком до 15 років, щорічно може отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів.

Але для цього трудові відносини мають бути оформлені офіційно.

Джерело: Держпраці

Згідно з вимогами статті  124 Кодексу законів  про працю України в дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, зі збереженням за нею середнього заробітку коштом роботодавця відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу.

Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку зі збереженням за нею середнього заробітку коштом роботодавця відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

Отже, якщо працівник здає кров у період щорічної відпустки, то відпустку продовжують на 1 день.

Приєднання додаткового дня відпочинку, належного працівникові за давання крові, до щорічної відпустки є правом, а не обов’язком працівника – він може використати такий день як одразу після давання крові, так і в інший час шляхом його приєднання до щорічної відпустки.

Щоб отримати право на продовження щорічної відпустки, працівник має надати довідку до завершення цієї відпустки.

Джерело: Держпраці

У 2022 році у Кодексі законів про працю України з’явилася норма, яка дозволяє  звільнити працівника в разі його відсутності на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. Припинення трудових відносин за цією новою підставою не вважається звільненням з ініціативи роботодавця.

Отже, низка обмежень, наприклад, щодо неможливості звільнення працівників із дітьми, в даному випадку не застосовується.

Проте якщо протягом 4 місяців працівник з’являвся на роботі хоча б на один день, згадану підставу застосувати вже не можна.

Джерело: Держпраці

Страховий стаж — це період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.

Поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 р. № 1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Періоди трудової діяльності зараховується до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, а після 01.01.2004 року Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

До 01.01.2004 року стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці. У разі відсутності трудової книжки, а також якщо у трудовій книжці немає необхідних записів, записи неправильні або записані неточні дані, про періоди роботи для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

Навчання у вищих та середніх навчальних закладах

До 1 січня 2004 року зараховується лише період на денній формі навчання і підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання.

Після 01.01.2004 року зараховуються лише за умови добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Військова служба

Період проходження військової служби до 01.01.2004 року зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово- лікувальних установ.

Після 01.01.2004 року зараховується за даними персоніфікованого обліку. Якщо за період з 01.01.2004 року по 31.12.2016 року у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для нарахування страхового стажу військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової служби), поліцейським, особам рядового та керівного складу згідно з цим Законом, то страховий стаж нараховується на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Період отримання допомоги по безробіттю

До 1 січня 2004 року зараховується за записами в трудовій книжці, внесеними органом державної служби зайнятості, або на підставі довідки служби зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю. Після зазначеного періоду на підставі записів у трудовій книжці, довідки служби зайнятості, а починаючи з 01.01.2010 — за даними персоніфікованого обліку.

Робота за цивільно-правовими договорами

До 01.01.2004 року зараховується за умови виплати страхових внесків (на підставі відповідного договору та інших документів, що підтверджують період роботи та сплату страхових внесків). Після 01.01.2004 року зараховується за даними персоніфікованого обліку, виходячи із суми сплачених внесків.

Підприємницька діяльність

До 01.01.2004 року зараховується на підставі довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 підтверджується даними персоніфікованого обліку згідно інформації відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою податкового обліку до 01.04.2004 підтверджуються спеціальним торговим патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку.

До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» включають періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку.

Після 01.01.2004 року зараховується за даними персоніфікованого обліку виходячи із суми сплачених внесків за встановленою формою.

Українці, які втратили свої трудові книжки, можуть у режимі онлайн підтвердити свій стаж. В електронній системі зберігається інформація понад 20-річної давності.

Починаючи з 2000 року, генерується електронна трудова книжка. Втрачену інформацію можна відновити через портал електронних послуг ПФУ або через мобільний додаток для IOS чи Android.

Українці, які втратили паперові електронні книжки, мають:

авторизуватися у вибраному е-сервісі за допомогою електронного підпису або BankID;

зайти до меню "Комунікації з ПФУ";

вибрати вкладку "Запит на отримання електронних документів";

вибрати вкладку "Витримка з ЕТК", заповнити інші додаткові поля, підписати та направити звернення;

ознайомитись із даними про періоди роботи та завантажити їх на свій пристрій через кілька хвилин у розділі "Мої звернення".

Відновити втрачену трудову книжку можна, звернувшись до останнього місця останньої роботи. Там слід написати заяву про втрату документа. Колишній роботодавець має не пізніше ніж через 15 днів після заяви видати нову трудову з написом "Дублікат".

Нова трудова книжка не відрізнятиметься від попередньої – її заповнюють за загальними правилами. У ній будуть вказані дані про загальний стаж роботи.

Загальний стаж, які не підтверджено документально, записують сумарно із зазначенням загальної кількості років, місяців та днів роботи без уточнення, коли саме, на якому підприємстві та на яких посадах працював українець.

Джерело: Пенсійний фонд України

Процедура та перелік документів

За кордоном державну реєстрацію народження дитини проводять дипломатичні представництва та консульські установи України.

Як відбувається реєстрація?

1. Письмова або усна заява батьків чи одного з них подається до дипломатичного представництва або консульської установи України за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків.

2. У разі неспроможності батьків реєстрація дитини може проводитися її родичами.

3. Після заяви батьків дитини або інших осіб консул проводить реєстрацію народження дитини з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Які документи потрібні для реєстрації ?

1. Документ медичного закладу про народження дитини або довідку від лікаря, який надавав допомогу при пологах.

2. Паспорт або інші документи, що посвідчують особи батьків (одного з батьків).

3. Документ, який є підставою для внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства тощо).

Які строки подання заяви ?

Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати не пізніше 1 місяця з дня народження дитини.

Джерело: Міністерство юстиції України

Обставини справи № 760/17711/22.

Роботодавець вніс зміни до посадової інструкції працівника, а саме встановив додаткові кваліфікаційні вимоги – знання англійської мови на рівні С1.

З новою посадовою інструкцією працівника ознайомлено не було, натомість вручено повідомлення такого змісту: «У зв`язку зі змінами істотних умов праці (в тому числі встановлення нових додаткових елементів у трудовій функції) Вам пропонується посада провідного лікаря з посадовим окладом згідно штатного розпису. У разі відмови від пропозиції переведення, Вас буде звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України».

Працівник не погодився з переведенням на запропоновану йому посаду, після чого його було звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.

Працівник вважав своє право порушеним та звернувся до суду.

Позиція суду щодо порушень з боку роботодавця та розмежування понять переведення і зміна істотних умов праці.

Згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП України, підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Згідно із ч.1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.

Частиною 3 цієї ж статті КЗпП України передбачено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. У період дії воєнного стану таке повідомлення здійснюється не пізніш як до запровадження нових умов (ст.3  ЗУ «Про організацію трудових відносин в період воєнного стану»).

Згідно із ч. 4 ст. 32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 цього Кодексу.

У своєму рішенні суд дійшов висновку, що повідомлення, яке було надане працівнику, не містить інформації про те, які саме умови праці підлягають зміні, а отже - і підстави пропонування йому іншої посади. Таким чином, у повідомленні працівнику фактично запропоновано переведення на іншу посаду при збереженні в штаті попередньої, без належного пояснення причин та під загрозою звільнення в разі відмови.

В даному випадку слід зазначити, що зміна істотних умов праці не тотожна переведенню, оскільки зміна істотних умов праці передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами, а переведення передбачає повну зміну трудової функції, тобто фактично укладання нового трудового договору. Таке переведення можливе лише за згодою працівника і здійснюється на підставі п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України. Лише відмова від переведення працівника на іншу роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією має наслідком припинення трудового договору на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Таким чином, роботодавцем не дотримано умов припинення трудового договору на підставі п.6 ст.36 КЗпП України, переплутані поняття переведення та зміна істотних умов праці, у зв`язку з чим наказ про звільнення скасовано, а працівника поновлено на посаді,  виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Джерело: Єдиний Державний реєстр судових рішень