Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX (далі – Закон № 2352) було, зокрема, внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Але педагогічні працівники не підпадають під дію Закону № 2352 про припинення збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 N 2145-VIII (зі змінами), який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» передбачені гарантії держави педагогічним та науково-педагогічним працівникам на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або
військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період зберігається попередній середній заробіток.

На сьогодні будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації або військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період не внесено.

Варто зауважити, що вимогами частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про освіту» законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти й науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Джерело: Держпраці

Пенсійний фонд України у листі від 01.06.2023 р. № 2800-030401-8/30012 торкнувся питання застосування пункту 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Пунктом 28 Порядку визначено, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов'язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Також пунктом 5 Порядку визначено, що у разі коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 28 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Пунктом 4 розділу I Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти встановлено, що визначення ставок (окладів) працівників за розрядами тарифної сітки провадиться з урахуванням їхніх кваліфікаційних вимог. Посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією або тарифікацією згідно з чинним законодавством.

Ставки заробітної плати й посадові оклади педагогічних працівників встановлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації.

ПФУ зауважує: пунктом 28 Порядку не передбачено використання тарифних ставок (посадових окладів) з підвищенням.

Отже, при застосуванні норм пункту 28 Порядку необхідно застосовувати тарифну ставку (посадовий оклад), встановлену на підставі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів згідно тарифікації, і у випадку, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня, застосовується частина тарифної ставки (посадового окладу).

За матеріалами Пенсійного фонду України

Відповідно до  статті 50  Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень.

Статтею 51  КЗпПУ для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) передбачена скорочена тривалість робочого часу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Положення про психологічну службу у системі освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 р. № 509, тривалість робочого тижня та графік роботи практичного психолога і соціального педагога закладу освіти визначаються чинним законодавством з урахуванням типу закладу освіти та змісту роботи працівника.

Практичний психолог та соціальний педагог здійснюють діяльність як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо).

Згідно з пунктом 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.1993 р. N 102, ставки заробітної плати (посадові оклади), зокрема практичним психологам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)  виплачуються за 3 години педагогічної роботи на день (18 год на тиждень).

Для практичних психологів інших установ та закладів  (крім  спеціальних ЗОШ) та соціальних педагогів установ та закладів освіти скорочена тривалість робочого часу пунктом 64 Інструкції № 102 не передбачена.

Відповідно до останнього абзацу пункту 64 Інструкції № 102 якщо для працівника установи чи закладу освіти законодавством не  передбачено  скороченої  тривалості  робочого  дня,   то   він становить 7 годин при шестиденному робочому тижні  (40  годину  на тиждень).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» педагогічне навантаження практичного психолога та соціального педагога закладу дошкільної освіти загального типу становить 40 годин на тиждень, а практичного психолога закладу дошкільної освіти (ясел-садка) компенсуючого типу та з інклюзивними групами становить 20 годин на тиждень, що відповідає його тарифній ставці.

Враховуючи вищезазначене, тривалість робочого тижня практичного психолога спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)  на ставку заробітної плати (посадовий оклад) становить  18 годин.

Педагогічне навантаження практичного психолога закладів дошкільної освіти комбінованого типу, у складі яких є групи компенсуючого типу або інклюзивні групи, становить 20 годин на тиждень, що відповідає його тарифній ставці (посадовому окладу).

Тривалість  робочого часу практичних психологів та соціальних педагогів усіх інших закладів освіти становить 40 год на тиждень, що відповідає їх тарифній ставці (посадовому окладу).

Джерело:  журнал «Заробітна плата» від 18.05.2023 р.

Працівник має право  на увільнення від роботи в день донації (здачі крові) та на день відпочинку після дня здійснення донації крові та/або її компонентів. Середній заробіток при цьому зберігається.

Питання увільнення від роботи та надання днів відпочинку особам, що здійснили донацію крові врегульовані  ст. 124 КЗпП , ч.2 ст.20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30 вересня 2020 рок № 931-IX (далі – Закон№ 931)

Згідно статті 124 КЗпП , ч.2 ст.20 Закону № 931 у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

Середній заробіток, який зберігається за працівником-донором, обчислюється відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (зі змінами), виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно Порядку якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника-донора внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Як відкликати з відпустки працівника для відвернення наслідків пошкодження майна закладу освіти внаслідок стихійного лиха ?

Правова база для відповіді на це питання: стаття 79 Кодексу законів про працю України та стаття 12 Закону України «Про відпустки».

Для того, щоб відкликати працівника з відпустки, роботодавцю потрібно дотримуватися декількох важливих умов:

відкликання допускається тільки із щорічної відпустки. Не передбачено відкликання із соціальних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати, творчих та навчальних відпусток, із відпустки для участі у змаганнях;

працівник надав згоду на своє відкликання від відпустки;

відкликання можливе у виключних випадках:

виробнича аварія та усунення її наслідків,

стихійне лихо та усунення його наслідків,

запобігання нещасним випадкам,

недопущення простою, відвернення псування чи загибелі майна закладу;

основна безперервна частина відпустки (до відкликання чи після нього) становить не менше 14 календарних днів;

якщо невикористану частину відпустки не буде надано працівникові після закінчення дії причин, з яких його було відкликано з відпустки, цю частину за згодою сторін буде перенесено на інший період.

Документальне оформлення відкликання з відпустки:

отримання письмової згоди працівника на переривання щорічної відпустки;

підготовка доповідної або службової записки на ім’я роботодавця від безпосереднього керівника працівника;

оформлення наказу про відкликання працівника з відпустки, де зазначити, дату, коли працівник має стати до роботи; кількість невикористаних днів щорічної відпустки; термін надання невикористаних днів щорічної відпустки.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована як оплата невикористаної частини відпустки.

Чи потрібна згода профспілки на відкликання з відпустки працівника?

Ні. Щоб оперативно усунути форс-мажорні обставини, задля яких потрібна невідкладна присутність працівника, законодавець не вимагає погоджувати відкликання з  профспілковим представником.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти у науки

Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504-96/ВР (далі – Закон про відпустки) та КЗпП України визначено порядок оплати відпусток. Так, статтею 2 Закону про відпустки забороняється замінювати відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону

Відповідно до статті 24 Закону про відпустки , за бажанням працівника, частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому, тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Отже, виплата компенсації за невикористану відпустку можлива лише для працівників з подовженою тривалістю щорічної основної відпустки( більше 24 к.д.) або наявністю щорічної додаткової відпустки.

З початку повномасштабного вторгнення закрився об’єкт, де працювали монтажники, які написали заяви на відпуску за власний рахунок у березні 2022 р. Згодом вони виїхали з України, повертатися не збираються. Як їх звільнити та виплатити компенсацію за невикористану відпустку?

Працівники, які написали заяви на відпустку без збереження зарплати та з початком війни виїхали за кордон, можуть звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін.

Щоб звільнитися, працівник повинен подати заяву про звільнення. Позаяк він перебуває за кордоном, то зробити це особисто складно. Тому працівник таку заяву може надіслати роботодавцю в меседжер або на електронну пошту й одночасно надіслати паперову заяву поштою. На підставі цієї заяви (паперової) роботодавець видає наказ про звільнення та проводить остаточний розрахунок.

Зверніть увагу!

Якщо працівник надіслав лише повідомлення про те, що він звільняється, то таке повідомлення не є заявою. Він повинен написати заяву з дотриманням вимог і підписати її, зазначивши в ній, наприклад, таке: «Прошу звільнити мене з обійманої посади за власним бажанням у зв’язку з переїздом на нове місце проживання з... на підставі ст. 38 КЗпП України». Працівник повинен надіслати роботодавцю фотокопію цієї заяви. Надалі оригінал заяви може бути надіслано поштою, коли з’явиться така можливість. На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ про звільнення.

Що з трудовою книжкою?

Відповідно до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Звертаємо увагу: якщо працівник був прийнятий на роботу до 10.06.2021, то трудова зберігається у роботодавця. Тому роботодавець має видати працівникові ще й належним чином оформлену трудову книжку.

З огляду на те що працівник перебуває за кордоном й отримати копію наказу та трудову книжку не зможе, складають акт довільної форми про неможливість видачі трудової книжки та копії наказу через відсутність працівника в Україні. Отримати трудову книжку працівник зможе після повернення додому, особисто звернувшись до роботодавця, чи на надану поштову адресу, зазначену у листі, бо згідно з абз. 4 п. 37 Правил №270 у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, трудові книжки.

Джерело: Держпраці

Звільнення за угодою сторін — це окрема підстава припинення відносин між співробітником і роботодавцем, встановлено п. 1ст. 36 КЗпП.

Найчастіше роботодавець вдається до даного варіанту в разі, якщо розлучитися з працівником необхідно швидко, без відпрацювання і без конфліктів.

Це не заборонено. Але ініціатива має виходити від мобілізованого працівника.

Процедура припинення трудового договору за згодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням, а саме:

Ініціатива припинити трудові відносини може надходити від будь-якої із сторін.

Звільнення може відбутись у будь-який момент, про який погодились роботодавець та працівник, навіть в той же день, коли було повідомлено про намір однієї із сторін.

Заяву про звільнення можна подати в будь-який момент, у тому числі і в день звільнення.

Ні роботодавець, ні працівник не зобов’язані попереджати про свої наміри за два тижні.

Звільнення може відбутися без відпрацювання, в термін менший, чим два тижні, і для цього працівнику не обов’язково мати поважну причину.

Відповідно до вищезазначеного звільнення за згодою сторін може відбутися без двотижневого відпрацювання працівника день у день, якщо про це домовлено сторонами.