Особа може звернутися до Уповноваженого, якщо її права та свободи порушено органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами.

Уповноважений провадить діяльність за такими напрямами:

особисті права та свободи: право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, свобода пересування, право на повагу до гідності, право на вільний розвиток своєї особистості, недоторканність житла, таємниця комунікації, право на недоторканність особистого життя, право на недоторканність сімейного життя, право на свободу світогляду і віросповідання, свободу думки та слова;

право людини не бути підданою катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;

права дитини;

права цивільних осіб, які постраждали внаслідок війни російської федерації проти України;

громадянські та політичні права: право на інформацію, право на свободу об'єднання, право на участь в управлінні державними справами, право доступу до державної служби, право обирати, право бути обраним, право на мирні зібрання, право на звернення громадян, право на допомогу, права меншин та осіб, які до них належать, право мовного самовизначення, право власності;

права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з-поміж осіб, звільнених із військової служби, ветеранів і членів їхніх сімей;

економічні, соціальні та культурні права: право власності на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право на підприємницьку діяльність, право на страйк, право на відпочинок, право на соціальний захист, право на житло, право на достатній життєвий рівень, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на вільний доступ до інформації про стан довкілля, право на освіту, право на творчість, право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право на компенсацію збитків, завданих державою, право знати свої права та обов'язки.

Як звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини: https://ombudsman.gov.ua/uk/zayavniku

Гаряча лінію Уповноваженого ВРУ з прав людини: 0-800-501-720.

Гаряча лінія Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини: 044-299-74-08.

Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді.

Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою.

У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше.

У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін.

Важливо

Роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з текстом колективного договору до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін. Суб'єкти сторін колективного договору зобов'язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору у порядку, визначеному цим договором, можливість його копіювання. Порядок ознайомлення з текстом колективного договору, змінами до нього визначається договором.

Держпраці

Згідно вимогам статей 55 та 63 Кодексу законів про працю України, робота у нічний час та залучення до надурочних робіт осіб з інвалідністю допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Особі, яку визнано особою з інвалідністю, крім довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, видається індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР) за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України.

До ІПР включено докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, обов’язково вказуються: протипоказання за станом здоров’я особи з інвалідністю до професійної діяльності, показані умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники).

Отже, якщо працівник, який є особою з інвалідністю однієї з груп, надав згоду на роботу у нічний чи понаднормативний час і в його ІПР відсутні будь-які застереження щодо такого режиму роботи, то такого працівника можна залучати до надурочних робіт та роботи у нічний час.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Окремі норми законодавства про працю, запроваджені в період воєнного стану, після його скасування не втратять чинності.

Зокрема, це стосується письмового повідомлення роботодавцем в день виплати про суми, нараховані та виплачені при звільненні, з зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова зарплата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право, згідно з умовами трудового договору й відповідно до законодавства, в тому числі при звільненні).

Держпраці

Ні!

Згідно діючого законодавства, відпустки без збереження заробітної плати надаються за бажанням працівника (ст. 25 Закону України «Про відпустки») або за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Враховуючи викладене, наполягання роботодавця на наданні відпусток без збереження заробітної плати працівникам є не законним.

Час протягом якого неможливо забезпечити працівників роботою є періодом простою. Оскільки, простій — це зупинення роботи, викликане тим, що немає організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч.1 ст. 34 КЗпП України).

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (стаття 113 КЗпП України). При цьому, на умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі.

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Мінекономіки у листі від 31.05.2023 р. № 4706-05/25501-09 надало роз’яснення щодо деяких питань законодавства з питань праці.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

У разі коли працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватися за погодженням сторін трудового договору (між працівником і роботодавцем).

З огляду на викладене, вважаємо, що у період простою працівник може скористатися своїм правом на відпустку як за графіком надання відпусток, так і за домовленістю між працівником і роботодавцем.

За матеріалами Міністерства економіки України

Так, працівник може припинити відпустку для догляду за дитиною, письмово повідомити роботодавця про таке рішення не пізніш як за 10 календарних днів до дня виходу на роботу.

Відповідно до статті 179 Кодексу законів про працю України за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Зазначені відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

За бажанням матері, батька дитини або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Таким чином, у разі дострокового припинення відпустки для догляду за дитиною працівник має письмово повідомити роботодавця про таке рішення не пізніш як за 10 календарних днів до дня виходу на роботу.

Згода роботодавця для дострокового припинення відпустки для догляду за дитиною не потрібна. 

Юридична служба Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504-96/ВР (далі – Закон про відпустки) та КЗпП України визначено порядок оплати відпусток. Так, статтею 2 Закону про відпустки забороняється замінювати відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону

Відповідно до статті 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Отже, виплата компенсації за невикористану відпустку можлива лише для працівників з подовженою тривалістю щорічної основної відпустки або наявністю щорічної додаткової відпустки.

Держпраці

Міністерство економіки України у листі від 08.06.2023 р. № 4706-05/27237-09 розглянуло запит щодо надання соціальної відпустки.

Законодавством не визначено переліку документів, які працівник/працівниця має подати до заяви про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тому, на нашу фахівців Мінекономіки, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується факт народження дитини.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймається роботодавцем з урахуванням наданих документів.

Водночас слід зазначити, що відповідно до частин 1–3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

За матеріалами Міністерства економіки України

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд ,скасовуючи попередні рішення у справі №297/2470/22, повідомляє «Судово-юридична газета».

Позивач у цій справі оскаржив наказ, яким йому як головному економісту, оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Ухвалою районного суду провадження закрите, оскільки наказом ДП «Берегівське лісове господарство» з позивача зняте дисциплінарне стягнення, тож предмет спору — відсутній. З цим погодився й апеляційний суд.

Проте КЦС зауважив, що зняття догани на підставі ст.151 КЗпП не вказує на відсутність спору між сторонами у цій справі.

Суди попередніх інстанцій залишили позва увагою, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був чинним з 30.08.2022 до 27.10.2022. Позивач не погоджується з наявністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а відповідач заперечував проти позову, обґрунтовуючи правомірність застосування дисциплінарного стягнення.

Тож КЦС констатував, що між сторонами залишилися неврегульовані спірні питання, позивач наполягає на розгляді його позову по суті, а тому підстави для закриття провадження на п.2 ч.1 ст.255 ЦПК відсутні.

Судово-юридична газета