З 4 квітня 2025 року в Україні набули чинності зміни, ухвалені Законом України від 18 грудня 2024 року № 4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Цими змінами до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», передбачено надання застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як за основним місцем роботи (діяльності), так і за місцем роботи за сумісництвом.

Крім того, відповідно до статті 13 Закону, за страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат:

• допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною віком до 14 років або з інвалідністю до 18 років під час реабілітації (за наявності медичного висновку);
• допомога по вагітності та пологах;
• допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві).
  
  

Розміри виплат — залежно від страхового стажу

Згідно з ст. 17, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:

• до 3 років — 50% середньої заробітної плати;
• від 3 до 5 років — 60%;
• від 5 до 8 років — 70%;
• понад 8 років — 100%.

Водночас змінами не передбачено обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом застрахованих осіб, за якими вони мають право отримати страхові виплати.

Порядок виплат у разі нещасного випадку

У випадку втрати працездатності через нещасний випадок і при цьому працівник перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником (за іншим місцем роботи ніж те, де стався нещасний випадок), такий страхувальник оплачує потерпілому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за власні кошти.

Розмір виплати – 100% середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника. З шостого дня тимчасової непрацездатності фінансування лікарняних здійснюється Пенсійним фондом України.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (внаслідок нещасного випадку на виробництві/професійного захворювання) призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100% середньої заробітної плати. При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за власні кошти.

Підготовлено на основі матеріалів Відділу правового захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України