Посада голови ППО є виборною. Відповідно до Статуту Профспілки працівників освіти і науки України керівником первинної профспілкової організації є її голова, який у період між зборами (конференціями), засіданнями профкому, як правило, здійснює керівництво профспілковою організацією та її виборними органами.

Обирається голова ППО на загальних зборах профспілки після проведення виборів відповідно до норм Статуту.

Загальні збори профспілки також визначають умови, на яких виконуватиме свої повноваження голова ППО, про що зазначається  у протоколі.

За умови коли у протоколі загальних зборів профспілки після проведення виборів і обрання голови ППО визначено, що голова ППО здійснюватиме свої повноваження «на громадських засадах, це означає, що свої функції голова ППО буде здійснюватиме на підставі Статуту. Отже, у разі виконання головою ППО закладу освіти своїх повноважень «на громадських засадах» без укладення з ним трудових відносин, йому не складається посадова інструкція.

Джерело: консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Якщо трудовий договір укладається на визначений строк, обчислений у роках, місяцях, тижнях або днях, для з'ясування останнього дня строку слід керуватися статтею 241-1 КЗпП.

Коли трудовий договір укладається на визначений строк, цей строк встановлюють за погодженням сторін або з урахуванням часу, необхідного для виконання певної роботи чи певного обсягу робіт.

Для певних категорій працівників строк визначається законодавством.  Так, строк трудового договору може визначатися не тільки конкретним періодом, а й настанням певної події, наприклад, поверненням на роботу працівниці з відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами й для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або поверненням працівника, котрий був звільнений через обрання на виборну посаду.

Джерело: консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Тривалість відпусток відповідно до Закону України "Про відпустки" розраховується в календарних днях. Надання відпустки без збереження заробітної менш ніж на 1 календарний день законодавством не передбачено.

Але можна встановити працівнику на один день не повний робочий час.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Отже, на підставі заяви за резолюцією роботодавця видається наказ про встановлення працівнику неповного робочого часу.

Джерело: консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Законодавчі норми відкликання з відпустки

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (ч. 3 статті 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Важливо! Перевірте, чи використав (або — чи зможе використати) працівник у робочому році, за який він перебуває у щорічній відпустці, одну безперервну частину тривалістю не менше 14 календарних днів. Оскільки законодавство про відпустки вказує на можливість ділити щорічну відпустку на частини, але за умови, що безперервна тривалість однієї із таких частин становитиме 14 календарних днів.

Отже, перш за все, вирішіть питання правомірності відкликання. Виклик з відпустки має місце лише у разі перебування працівника у щорічній відпустці (основній або додатковій).

Увага!

Відкликати з відпустки без збереження заробітної плати не можна.

Згода працівника на відкликання з відпустки

Перед тим, як документально оформити відкликання з відпустки, попросіть працівника надати згоду на відкликання, письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Врахуйте, що згода на відкликання з відпустки має містити підтвердження того, що працівник не заперечує проти відкликання та бажану дату, з якої планується використання залишку відпустки.

Разом з тим, у перший робочий день після відпустки у наказі про відкликання з відпустки працівник має поставити відмітку про те, що ознайомлений та не має заперечень.

Якщо працівник відпочиває за кордоном і дострокове повернення з відпустки для нього невигідне, будьте готові використати альтернативний варіант заміни відсутнього працівника. Наприклад, у разі неможливості відкликати з відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю можна залучити сторонніх фахівців на підставі строкового трудового договору.

Важливо! Відмова від відкликання з відпустки не є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Доповідна записка роботодавцю

Керівник відділу на ім’я роботодавця готує доповідну (службову) записку, в якій пояснює та обґрунтовує необхідність відкликання працівника з відпустки. Цей етап не обов’язковий, але доповідна може бути використана як підстава для наказу керівника. Також, працівник у нижній частині доповідної записки безпосереднього керівника ставить відмітку, що згоден на відкликання, дату й підпис.

Наказ про відкликання з відпустки

Після того як згоду працівника отримано та узгоджено відкликання з відпустки, роботодавець видає наказ. У такому наказі зазначте:

підставу для відкликання з відпустки;

дату, з якої працівник має стати до роботи;

кількість невикористаних днів відпустки;

строк надання невикористаних днів відпустки.

Строк надання невикористаних днів відпустки у наказі можна вказати таким чином:

конкретні дати одразу після закінчення обставин, що спричинили відкликання (якщо відомо), або через деякий час. Додатковий наказ про надання відпустки не потрібен;

місяць, на який перенесено відпустку. В цьому випадку наказ видайте на підставі заяви працівника.

Кадрова служба готує та подає на підпис роботодавцю проєкт наказу про відкликання працівника з відпустки. Порядок відкликання працівника з відпустки передбачає підписання та реєстрацію наказу  в Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тимчасового строку зберігання, після чого наказ набуває юридичної сили. Ознайомте працівника з наказом під підпис.

Запис про відкликання з відпустки до картки П-­2 та зміни до графіка відпусток

Роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надають працівникам (ч. 12 ст. 10 Закону про відпустки).

Відмічайте відкликання з відпустки у особових картках працівників (типова форма № П-2, затверджена наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 № 495/656; далі — картка П-2):

акуратно закресліть рискою попередній запис про кількість днів та дату закінчення відпустки;

нижче (або поряд) у відповідних графах вкажіть фактичну кількість наданих днів та дату закінчення відпустки;

навпроти нової дати у графі «Підстава, наказ № » зазначте номер і дату наказу про відкликання з відпустки.

Заповнюйте усю документацію вчасно. Адже, відомості про відпустку мають відповідати відомостям у наказі, а у разі зазначення фактичної дати закінчення відпустки, іншої, ніж передбачено наказом про її надання, дати не співпадатимуть. При наданні відпустки заповнюйте всі графи розділу «Відпустки».

Коригуючий запис про фактичну кількість днів використаної відпустки та день закінчення відпустки можна позначити іншим кольором, прийнятним у діловодстві: чорним, фіолетовим.

Нові дати відпустки, спричинені відкликанням відобразіть у графіку відпусток.

Висновок:

Можна відкликати працівника із щорічної відпустки, а саме:

основної відпустки;

додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

додаткової відпустки за особливий характер праці;

іншої додаткової щорічної відпустки, передбаченої законодавством (наприклад, відпустки посадовим особам за стаж служби).

Не можна відкликати працівника із щорічної відпустки, а саме:

із соціальних відпусток, зокрема додаткової відпустки «на дітей», відпустки при народженні дитини;

«бойової» відпустки, яку надають на підставі ст. 16-2 Закону про відпустки;

«чорнобильської» відпустки;

навчальної відпустки;

відпустки для підготовки та участі в змаганнях;

без збереження зарплати.

Хоча відкликати з відпустки без збереження зарплати не можна, але за згодою сторін її можна перервати, якщо є така необхідність.

Джерело: консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Ні.

Відповідно до вимог частини 3 статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Джерело: консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Кабінет Міністрів своєю постановою від 12.07.2024 р. № 823 змінив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою КМУ «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 р. № 622.

Постановою, зокрема, передбачено:

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 року в державних органах, що провели класифікацію посад державної

служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому–п’ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат починаючи з 1 січня 2024 року за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 року, визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 року у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, за формою згідно з додатком 3.

Для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Постанова набула чинності 20 липня 2024 року та застосовується з 1 січня 2024 року.

За повідомленням Кабінету Міністрів України

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені в ч. 1 ст. 10 Закону №2464 (особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями; ФОПи; особи, що провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства) беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню – абз. 1 ч. 5 ст. 10 Закону №2464.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, визначено, що за бажанням особи сплатити ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата ЄВ) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючі органи у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладають договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата ЄВ) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції №449.

Абзацами першим – другим ч. 5 ст. 10 Закону №2464 передбачено, що сума сплаченого ЄВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору (наразі це 1760,0грн), помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої на дату укладення договору (наразі це 26400,0 грн).

Отже, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата ЄВ за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.

Джерело: Пенсійний фонд України

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які є ветеранами війни, постраждалими учасниками Революції Гідності та членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105.

Слід зазначити, згідно статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав,. До ветеранів війни належать:

учасники бойових дій,

особи з інвалідністю внаслідок війни,

учасники війни.

При визначенні кола осіб, які мають пільгу 100% середньої заробітної плати (доходу), до пільговиків відносяться учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни на підставі відповідних копій посвідчень таких осіб, згідно норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При нарахуванні допомоги пільга може бути застосована страхувальником за наявності відповідного посвідчення у застрахованої особи.

Джерело: Пенсійний фонд України

Право на зміну прізвища під час реєстрації шлюбу гарантує ст. 35 Сімейного Кодексу.

Тому, у разі зміни прізвища працівницям потрібно буде обов'язково протягом місяця змінювати такі документи:

паспорт громадянина України;

паспорт для виїзду за кордон;

облікова картка платника податків (РНОКПП) - ваш ідентифікаційний код;

водійське посвідчення.

Якщо у вас є нижче перелічені документи, то необхідно внести зміни і до них:

дані в реєстрі виборців;

медичні картки і страховий поліс;

реєстрація та страхування автомобіля;

банківські договори, картки та рахунки;

заповіт і реєстраційні документи підприємця.

Документи, які змінювати не потрібно:

трудова книжка (у відділі кадрів повинні внести до неї відповідну поправку);

документи про освіту (дипломи про середню і вищу освіту, дипломи кандидатів і докторів наук, сертифікати про проходження курсів з підвищення кваліфікації тощо);

документи, які встановлюють право на майно.

Джерело: консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки