Відповідно до ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору — під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Відповідно до п.11 Розділу 10 (Особливості підготовки та оформлення розпорядчих документів) Наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», з розпорядчим документом з кадрових питань (особового складу) обов’язково ознайомлюють згаданих у ньому осіб, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи із зазначенням дати ознайомлення.

На сьогодні, запровадженням кадрового електронного документообігу на підприємствах, організаціях, установах, є досить розповсюдженим і використання електронного підпису в кадрових документах часто застосовується, особливо при укладенні трудового договору про дистанційну роботу.

Відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, були встановлені загальні вимоги до впровадження електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису.

Згідно з частиною третьої ст.29 КЗпП, ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі технічних засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть бути узгоджені альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст.29 КЗпП, яка доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до п.15, 27, 59 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII:

— електронний підпис — електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

— кваліфікований електронний підпис — удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;

— удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, — удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, підпис працівника на всіх розпорядчих документах з кадрових питань є обов’язковим. Законодавством передбачено, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі технічних засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть бути узгоджені альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації щодо наявності на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору, яка доводиться до відома працівників під підпис.

Департамент правового захисту апарату ФПУ

Переміщення працівника на тому ж самому підприємстві на інше робоче місце, інший структурний підрозділ в тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності або посади, обумовленої трудовим договором не вважається переводом на іншу роботу, відбувається за ініціативою роботодавця та не потребує згоди працівника (ч. 1 ст. 32 КЗпП України). До прикладу, в закладі освіти прибиральнику службових приміщень поміняли поверх адміністративної будівлі для прибирання приміщень.

Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Переміщення є постійним та відбувається без змін умов праці, режиму роботи, розміру оплати праці та встановлених раніше пільг.

Рішення про переміщення ухвалюється на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, кадрової служби. Рішення оформляється наказом із зазначенням структурного підрозділу, до якого переміщається працівник та дати.

Запис про зазначене переміщення до трудової книжки та до особової картки не вноситься.

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Частиною першою статті 9 Закону України від 15.11.96 N 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон N 504) передбачено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 Закону N 504), зараховуються, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Із урахуванням зазначеного, період перебування в оплачуваній відпустці зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Джерело: Лист Мінекономіки від 23.10.2024 № 4701-05/75863-09

Відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами за ст. 26 Закону про відпустки надається:

лише за погодженням роботодавця (за угодою сторін)

не потрібно надавати докази сімейних обставин

не більше 30 днів, але на час війни  на будь-який строк

надається за угодою сторін (тобто, роботодавець може відмовити)

не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Як правильно працівник повинен подати цю заяву?

має чітко написати в заяві що це відпустка за сімейними обставинами (може вказати причину)

вказати  ст. 26 Закону про відпустку,

період відпустки і дату початку (5 днів відпустки починаючи з 30.10.2024).

Як правильно працівник повинен подати цю заяву?

Заяву треба подати завчасно, хоча б за день до початку відпустки, можна подати двома шляхами:

написати власноруч і подати в кадри або через канцелярію (з відміткою про отримання)

якщо роботодавець не приймає заяву, направити керівнику та на офіційну електронну пошту (підписати ЕЦП) або через Укрпошту з описом вкладення. В такому разі треба слідкувати щоб вона була отримана вчасно.

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни.

Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.

Факт скорочення зі штатного розпису підприємства посади внаслідок об’єднання структурних підрозділів виключає можливість звільнення працівника, який обіймав таку посаду, за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини.

Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 27 серпня 2024 року у справі № 521/1892/22:

Про зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України можливо стверджувати тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 215/2330/19, від 11 травня 2021 року у справі № 317/182/19-ц, від 14 вересня 2022 року у справі № 317/181/19.

Джерело: Верховний Суд

Головні з цих змін — удосконалення форми індивідуального реабілітаційного плану; уточнення вимог до організації реабілітаційного процесу для дітей; впровадження реабілітаційної спроможності для закладів, які надають допомогу амбулаторно.

Удосконалення форми індивідуального реабілітаційного плану в першу чергу направлене на спрощення та скорочення самої форми, при цьому незмінним лишилось збереження всієї необхідної інформації щодо реабілітаційного процесу.

Постанова деталізує особливості організації реабілітаційної допомоги для дітей — до прикладу, врегульовано питання високого обсягу реабілітаційної допомоги для дітей (кількості годин реабілітації) та призначення та застосування допоміжних засобів реабілітації для пацієнтів молодше вісімнадцяти років, які повністю враховують специфіки віку та організації надання їм послуг.

У 2024 році було запроваджено формулу реабілітації спроможності закладів, які надають реабілітаційну допомогу у стаціонарних умовах. Це дозволило уникнути перенавантаження фахівців з реабілітації, яке призводить до погіршення якості надання реабілітаційних послуг. Відтепер аналогічну формулу впроваджено і для амбулаторних закладів.

Довідково

Всі послуги з реабілітації — безоплатні для людей та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій.

Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. За двома напрямами та більше — понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу.

Кожен пацієнт, залежно від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.

За матеріалами повідомлення Уряду

За статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, що був би потрібний для призначення йому пенсії за ІІІ групою інвалідності (від одного до 15 років залежно від віку, в якому настала смерть).

При цьому, якщо годувальник на час смерті був пенсіонером, така пенсія утриманцям призначається незалежно від тривалості страхового стажу.

Непрацездатним членом сім'ї, який має право на пенсію в разі втрати годувальника, є один з подружжя (чоловік чи дружина померлого), якщо є інвалідом або досяг (досягла) пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону та перебував (перебувала) на утриманні померлого годувальника.

У сучасному суспільстві все більшої соціальної ваги набирають так звані «цивільні шлюби», тобто відносини між чоловіком і жінкою, які проживають разом без офіційної реєстрації шлюбу. Такі відносини визначені як «фактичні шлюбні відносини», або «сім'я».

Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення в жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Тобто, подружжям є лише особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі. Чоловік і жінка, які перебувають у цивільному шлюбі, вважаються лише сім'єю, але не мають статусу подружжя.

Отже, якщо шлюб не був зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану, права на пенсію в разі втрати годувальника особа, яка звернулась за призначенням пенсії по втраті годувальника, не має.

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки