Верховна Рада 4 червня 2024 року ухвалила Закон, який передбачає офіційне закріплення статусу англійської як мови міжнародного спілкування в Україні (законопроект №9432). Про це повідомила заступниця голови фракції «Слуга Народу», заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

Вона пояснила, що документ визначає категорії держслужбовців, які обов'язково мають володіти англійською.

- Держслужбовці категорії А, голови місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників; 2 роки після припинення воєнного стану щоб підготуватись.

- Для держслужбовців категорії Б і В, працівників прокуратури, Нацполу (старшого і середнього керівного складу), податкових та митних органів встановлений термін в 4 роки після війни на вивчення англійської для отримання відповідної посади.

«Інформація про культурні заходи, архівні документи, музейні експонати повинна мати ENG-версію. Від сьогодні є два роки підготуватись», - додала Євгенія Кравчук.

Крім того, на вокзалах, автовокзалах, аеропортах, у деяких видах транспорту інформація має дублюватися англійською мовою. Це станеться вже за 2 роки після набрання чинності цього Закону.

«Використання англійської для навчання в садочках та інших дошкільних закладах для малечі. Ця норма вступає в силу з вересня 2026 року», - повідомила Євгенія Кравчук.

Серед важливих моментів щодо опрацьованих пропозицій до законопроекту Євгенія Кравчук виокремила наступні:

- були відхилені поправки, спрямовані на розширення сфери дії проекту закону на інші мови - тільки англійська

- деякі норми щодо обов'язковості застосування англійської мови в окремих сферах суспільного життя були пом'якшені (зокрема, в освітньому процесі для дітей раннього і молодшого дошкільного віку, на маршрутах внутрішніх пасажирських перевезень, якими не користується значна кількість іноземних громадян);

- доручення Кабінетові Міністрів протягом 6 місяців про розроблення і затвердження державної цільової програми щодо сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні.

- важливо, що всі виплати або надбавки за знання англійської на вищому рівні передбачені законом почнуть працювати тільки після припинення або скасування режиму воєнного стану.

Також, розповіла народна депутатка, врахували правку для підтримки у майбутньому кінотеатрів, які користуються можливістю показу фільмів англійською мовою (квота наразі встановлена 10 % і такою ж залишається - без змін).

За повідомленням Уряду

Нормами частини 2 статті 26 КЗпП України визначено, що випробувальний термін не встановлюється для вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Проте, на теперішній час діють особливі умови при укладенні трудових відносин, які визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Так, відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону визначено, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, в тому числі і для вагітних жінок, одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI передбачено, що роботодавці можуть працевлаштовувати іноземців на роботу на підставі дозволу на працевлаштування.

Робота іноземця без оформлення дозволу на працевлаштування буде порушенням закону і спричинить відповідальність. Але з цього правила є винятки, так дозвіл не потрібно для працевлаштування:

іноземців, які постійно проживають в Україні;

іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;

іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;

представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;

працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;

спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;

працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;

священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;

іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

іноземців, прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;

інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Джерело: Держпраці

Законодавством про працю не встановлено жодних обмежень чи заборон  для працівника, що уклав трудовий договір про роботу на умовах сумісництва,  виконувати обов’язки за іншою (відмінною від обійманої) вакантною посадою в межах раніше укладеного трудового договору. Робота здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ч. друга ст. 105 КЗпП).

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.

Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) є правом, а не обов’язком працівника.

При цьому надання відпусток, передбачених статтею 25 Закону № 504 здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону здійснюється за згодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України  від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону № 504.

Джерело: Держпраці

Ще 27 грудня 2022 року КМУ затвердив постанову № 1449, в якій врегульовано порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком. Вона набрала чинності з 30 грудня 2022 року.

Отже,  далі говоритиметься про досить специфічну ситуацію.

Якщо у працівника є право на призначення дострокової пенсії за віком, для нього встановленні особливі умови звільнення його за станом здоров’я, а також особливі умови призначення йому пенсії.

Таке право на пенсію прописане в пункту 7 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та в частини першої статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”. Такі новації з’явилися в згаданих законах у минулому році завдяки згідно із Законом № 2040-IX від 15.02.2022.

Для застосуванням механізму, передбаченого в коментованому Порядку, є такі вимоги:

1. На день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058.

2. У працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком хоча б у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058.

3. І, насамкінець, у працівника є хоча б один з документів, що містить інформацію, яка підтверджує невідповідність займаній посаді працівника (перелік можливих варіантів таких документів - у Таблиці).

Таблиця

Документи, які підтверджують невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я

№ з/п

Назва документу.

1. Довідка закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;

 2. Повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою);

3.Медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.

Дії роботодавця, якщо працівник надає такий документ

Якщо у працівника наявний один з вищезазначених документів, роботодавець зобов’язаний обрати один з варіантів:

•  за наявності відповідних вакансій вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку;

•  у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.

У працівника теж є два варіанти – погодитися на переведення або звільнитися.

Якщо працівник відмовляється від переведення на іншу роботу роботодавець має отримати від профспілкової організації згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я. Обов’язково слід зафіксувати і пропозицію про наявні вакансії для переведення і відмову у письмовій формі, для уникнення непорозумінь.

У випадку відсутності відповідних вакансій для переведення або ж вакансії є, вони запропоновані працівнику, але працівник відмовився, то його можна звільнити за ініціативою роботодавця згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Саме на цей пункт буде посилання в наказі про звільнення!

 Дії звільненого працівника

Отже, працівника звільнили. Що далі?

А далі звільнений працівник має право звернутися до Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи за  призначенням пенсії.

Для цього він подає:

•  заяву про призначення пенсії;

•  копію документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України,

•  та інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 7 частини першої статті 115 Закону № 1058 та статті 21 Закону № 3721 відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.

Тобто, на цьому етапі нові правила закінчуються, і починають діяти звичайні правила. Нагадаємо, що діючий Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою ПФУ № 22-1 від 25.11.2005.

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний роботодавцем у разі змін в організації виробництва та праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

У частині другій ст. 49-2 Кодексу передбачено, що в разі вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва та праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. У таких випадках роботодавець повинен дотримуватися вимог ст. 42 Кодексу, якою встановлено, що в разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. За рівних умов продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, в тому числі, працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат (п. 10 ст. 42 Кодексу).

Таким чином, особи передпенсійного віку належать до категорії осіб, яким надано переважне право залишатися на роботі в разі скорочення чисельності чи штату працівників за умови однакової продуктивності праці.

Джерело: Держпраці

Статтею 127 КЗпП України передбачено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, в тому числі при звільненні до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.

Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього КЗпП, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію.

Консультація правової служби Чернівецького обласного комітету профспілки працівників освіти і науки

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особам, які мають право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за їх вибором.

Пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років, після досягнення ним віку, встановленого ст. 26 Закону України № 1058-IV, має право перейти на пенсію за віком.

Особам, яким призначено пенсію за вислугу років, під час роботи на посаді, яка дає право на цю пенсію, пенсія не виплачується. Право на одержання одночасно і пенсії, і заробітної плати у них виникає лише у разі, якщо після досягнення пенсійного віку їм буде призначено пенсію за віком.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Якщо пенсіонер після призначення пенсії за вислугу років не працював, розрахунок пенсії за віком здійснюватиметься за матеріалами пенсійної справи, тобто фактично розмір пенсії не зміниться — зміниться лише її вид.

Якщо ж пенсіонер після призначення пенсії працював, то при переведенні його на пенсію за віком, за його бажанням, можуть бути враховані стаж і заробіток, набуті після призначення пенсії за вислугу років, тобто збільшиться коефіцієнт страхового стажу та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви.

Джерело: Пенсійний фонд України

Так, роботодавець повинен інформувати відповідні органи, про стан охорони праці в закладі освіти, відповідно законодавства.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (стаття 23. Інформація та звітність про стан охорони праці), роботодавець зобов’язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Пенсійний фонд України про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам та/або їхнім представникам забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного нагляду за охороною праці.

Органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров’я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, професійними спілками та Пенсійним фондом України.

Джерело: Держпраці