Оновлено
16-01-2023
09:37

Актуальні новини

2022-06-08 12:59:50
Бюлетень № 28/2022 роз’яснень поточного законодавства. 

1.Неявки на роботу під час воєнного стану

Працівник зник

Чи можна зниклого працівника звільнити з ініціативи роботодавця, наприклад, за прогул?

Не знаючи причин відсутності, ні!

Річ у тім, що прогулом вважається відсутність на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше 3-х годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9).

Якщо працівника немає і він не надав пояснень, чому він був відсутнім на роботі, то визначити чи були причини відсутності поважними, неможливо.

Все сказане вище узгоджується з приписами ст. 147 та 149 КЗпП. Ними визначено, що звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням. До його застосування роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, але тільки у випадку, якщо роботодавець зможе довести те, що працівник відмовився їх надавати. Таким доказом, як правило, є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

Тож, потрібно чекати на працівника та на його пояснення чи відмову від їх надання, якщо роботодавець носом чує «прогул». Як же діяти роботодавцеві?

Якщо є сумніви

Якщо роботодавець знаходиться у місцевості де не ведуться бойові дії, а працівник перестав виходити на роботу, то йдемо стандартним шляхом:

1)фіксуємо відсутність працівника на роботі (доповідна записка керівника працівника, акт про відсутність на робочому місці працівника, в табелі обліку робочого часу зазначаємо «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин) та надсилаємо йому лист з повідомленням про вручення з вимогою надати в письмовій формі пояснення щодо причин відсутності на роботі.

Копія такого листа повинна залишитися в роботодавця;

2) у разі появи працівника, з’ясовуємо причину відсутності. Для цього пропонуємо йому надати письмові пояснення. Відмову фіксуємо документально (складаємо акт);

3) на підставі наявних документів (пояснень, актів тощо) роботодавець визначає, чи є причини відсутності поважними. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в трудовому законодавстві не існує. Тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин;

4) у разі визнання причин неповажними керівник має право звільнити працівника з власної ініціативи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. При цьому повинні бути додержані строки накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення:

не пізніше місяця з дня виявлення прогулу (не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці) і не пізніше 6 місяців з дня його здійснення.

Крім того, якщо працівник обраний до виборних профспілкових органів, то знадобиться ще й згода на звільнення від таких профорганів.

Ну й не забутьте відкоригувати табель обліку робочого часу, замінивши «НЗ» на прогульний код «ПР».

Як бачите, процедура звільнення за прогул вимагає багато рухів від роботодавця. Не виключено, що працівник буде шукати захисту своїх інтересів в суді. Тож не дивно, що в таких випадках сторони стараються домовитися й працівник звільняється за власним бажанням або ж продовжує працювати далі після обіцянок «вести себе добре».

Держпраці закликає роботодавців до звільнення за прогул під час воєнного стану відноситися дуже виважено. Та за можливості оминати цей варіант розірвання трудового договору.

Якщо ж відсутність працівника буде визнано поважною, то скоригуйте табель обліку робочого часу в залежності від причини відсутності, наприклад, «ТН» — оплачувані лікарняні, «НН» — неоплачуваний лікарняний, «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, наприклад, військова служба за призовом (контрактом), «І» — інші причини неявок, які роботодавець визнав поважними.

Увага! Якщо відсутність працівника на робочому місяці пов’язана з бойовими діями, то така відсутність є поважною. На цьому наголошує Мінекономіки в роз’ясненні від 23.03.2022.

Відомство зазначає, що працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП за прогул без поважної причини. Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин.

_________________________________________________________

 

2.Притягнення працівника за одні й ті самі недоліки в роботі в один й той самий день до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани та звільнення не допускається 

 

Відповідь на це питання КЦС ВС надав у справі за позовом працівниці до підприємства, яку було, на її думку, незаконно звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором (п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України). Так, дисциплінарні стягнення до позивачки у вигляді догани та звільнення були застосовані в один день.

У касаційній сказі підприємство стверджувало, що чинне законодавство України не передбачає чіткий часовий проміжок, який має бути визначений для встановлення систематичності порушення трудових обов'язків.

Натомість КЦС ВС зазначив, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України необхідна наявність у сукупності таких умов:

порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;

невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним.

Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків, і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

ВС наголосив, що систематичним порушенням вважається таке, яке вчинено після притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та полягає у тому, що незважаючи на застосування дисциплінарного стягнення, працівник знову скоїв порушення.

Притягнення працівника за одні й ті самі недоліки у роботі (невиконання обов'язків) в один і той самий день до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани та звільненням працівника не допускається.

__________________________________________________________

 

3.Навіщо людям із "білими білетами" видають повістки у військкомати

 

На тлі мобілізації українцям, які зняті з військового обліку та мають "білі білети, також видають повістки у військкомати.

За словами військових юристів, зазвичай під "білим білетом" мається на увазі військовий квиток, де вказана повна чи часткова непридатність для служби в армії, тоді як під час воєнного стану мобілізації не підлягають виключно повністю непридатні для військової служби.

Таким чином, навіть громадяни з "білим білетом" можуть одержати повістку. Дуже часто її видають лише для того, щоб уточнити дані щодо військовозобов'язаного, а не для відправки в армію.

Як відомо, після проходження медичної комісії у військкоматі громадянам видають військовий квиток, де вказано - придатний нести військову службу чи ні.

Там записано один із чотирьох можливих варіантів:

придатний;

обмежено придатний до військової служби;

непридатний до несення служби у мирний час, проте обмежено придатний у воєнний час;

повністю непридатний, знятий з воєнного обліку.

Ті, хто з останньої категорії, теж повинні мати при собі документи з підтвердженням про зняття з обліку, щоб у правоохоронців не виникало зайвих питань.

_________________________________________________________

 

4.Чи обмежується щорічна додаткова відпустка в період воєнного стану?

 

Чи можна працівнику, в якого щорічна основна відпустка складає 24 календарні дні, надати додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 7 календарних днів або ненормований характер роботи тривалістю 7 календарних днів (період роботи дозволяє) під час воєнного стану?

Так, додаткові відпустки під час дії воєнного стану надаються без обмежень.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

Таким чином, зазначена норма не обмежує права працівника на одержання щорічних додаткових та інших відпусток, передбачених законодавством.

В той же час, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

__________________________________________________________

 

5.Кому з батьків тяжко хворих дітей надано право на дострокове призначення пенсії за віком

 

Законом України від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” внесено зміни, зокрема, до статті 115 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Право на дострокове призначення пенсії за віком надано одному з батьків дітей, хворих на тяжкі, рідкісні захворювання, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення шестирічного віку.

Дострокові пенсії призначаються матерям тяжко хворих дітей після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу.

Дострокова пенсія за віком батькові, який виховував тяжко хвору дитину до шестирічного віку, може бути призначена за вибором матері або в разі її відсутності після досягнення батьком віку 55 років та за наявності у нього страхового стажу не менше ніж 20 років.

Визначення терміну “тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність” дано у статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

До заяви про призначення дострокової пенсії за віком матерям (батькам) тяжко хворих дітей необхідно надати, зокрема, документ про народження дитини та довідку медичного закладу про захворювання дитини, що мало місце до шестирічного віку.

Джерело: Урядовий портал

__________________________________________________________

 

6.Що робити, якщо у лікарні відмовляють у безоплатних послугах чи ліках

 

Попри воєнний стан в країні, Програма медичних гарантій (ПМГ) продовжує діяти. Держава гарантує всім пацієнтам надання необхідної медичної допомоги та лікарських засобів, які передбачені Програмою медичних гарантій, безоплатно. Лікарні продовжують отримувати оплату від НСЗУ за надані пацієнтам медичні послуги.

ПМГ покриває всі основні види медичної допомоги: первинну, спеціалізовану, екстрену, паліативну допомогу та медичну реабілітацію, допомогу під час вагітності та пологах, допомогу новонародженим у складних неонатальних випадках, ранню діагностику онкології тощо. Тобто консультації, обстеження, аналізи, госпіталізації та операції мають бути безоплатними.

Пацієнт має право отримати медичну послугу безоплатно, якщо:

Вона входить до переліку безоплатних послуг у межах Програми медичних гарантій. Отримати детальну інформацію про те, що входить у гарантований безоплатний пакет, можна в контакт-центрі НСЗУ за номером 16-77. Наразі на офіційному сайті НСЗУ ці дані закриті з міркувань безпеки.

Заклад уклав договір з НСЗУ на відповідну послугу. За договором з НСЗУ працює більшість комунальних медзакладів – міські, районні та обласні лікарні, спеціалізовані медзаклади, деякі приватні, лікарі-ФОП. Детальні адреси закладів також можна дізнатись в контакт-центрі НСЗУ.

Проте, звертаємо увагу, що, зважаючи на війну, яка триває через агресію російської федерації, деякі лікарні можуть бути перевантажені допомогою постраждалим, у такому випадку подекуди на місцевому рівні може бути ухвалене рішення про тимчасове ненадання планової допомоги.

Натомість пацієнт має право на безоплатну медичну допомогу у будь-якому іншому медзакладі, який може її надавати. При цьому місце реєстрації чи проживання не має значення. Контакти найближчих закладів, які надають необхідні медичні послуги, можна дізнатись за номером 16-77.

Нагадуємо, що для пацієнта безоплатними є і ліки з Національного переліку лікарських засобів. Перевірити наявність у медичному закладі препаратів з Нацпереліку можна на сайті eliky.in.ua та на сайтах місцевої влади в розділі охорони здоров'я або на сайті лікарні.

Якщо ви зіткнулися з ситуацією, коли у медзакладі вимагають гроші за послуги, що мають бути безоплатними, зверніться з офіційною скаргою до головного лікаря (медичного директора) закладу про неправомірні дії медика.

Якщо відмовляють на рівні керівництва лікарні, напишіть скаргу до Департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу – відповідного органу місцевої влади. Зазвичай у назві лікарні зазначено, хто є її власником.

Якщо не вдається розв'язати проблему на місцевому рівні, подайте скаргу в НСЗУ через контакт-центр або листом на поштову адресу: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 19, індекс 04073, або на електронну адресу info2-О@,»3-unszu.gov.ua.

У скарзі потрібно зазначити:

Прізвище, ім’я та по батькові, дату народження (у форматі день, місяць, рік народження).

Дату відмови у медичній послузі.

Повну назву лікарні.

Посаду, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який порушує ваші права.

Детальний опис ситуації: у чому саме відмовили (або вимагали гроші), за яких обставин, яку суму ви витратили на допомогу або яку суму від вас вимагали.

Контакти, за якими з вами можна зв’язатися: номер телефону, електронна пошта.

Ваша небайдужа громадянська позиція дозволить не тільки об’єктивно відреагувати на окремо взяту ситуацію, а й покращити медичну систему в Україні.

За матеріалами МОЗ України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;